Speaker None
Мистецькі загадки тим приємніше розплутувати, якщо вони ще й тісно пов'язані з українським культурним кодом.
Докладний аналіз творчості Миколи Пимоненка через призму його загадкових картин «Брід» і «Гуси додому».
Key Takeaways
- Микола Пимоненко є ключовою фігурою українського реалізму з глибоким національним змістом у творчості.
- Картини «Брід» і «Гуси додому» демонструють складну композицію і символіку, що відображає українське сільське життя.
- Пимоненко майстерно використовував світло і відображення для створення унікальної атмосфери в своїх роботах.
- Творчість художника була і залишається важливою частиною української культурної спадщини, незважаючи на спроби приписати його іншій культурі.
- Відео підкреслює важливість розуміння і збереження українського культурного коду через мистецтво.
Summary
- Микола Пимоненко — видатний український художник-реаліст, який у XIX столітті відтворював багатогранність українських тем.
- Картини «Брід» (1901) і «Гуси додому» (1911) є загадковими шедеврами з особливою увагою до деталей і національного колориту.
- Обидві роботи поєднують ефектні живописні прийоми, зокрема відображення світла у воді та місячне сяйво.
- Головними героями цих картин є діти та зграйка гусей, що символізує різні настрої та відносини з природою.
- Пимоненко іконізує українське село, створюючи архетипічні образи у своїх картинах, що були популярні серед українців.
- Відомо, що художник працював у селі Малютянка біля Києва, де створив багато своїх шедеврів, включно з «Брід» і «Гуси додому».
- Картини Пимоненка були надзвичайно популярні за життя художника і після його смерті, зокрема у вигляді листівок.
- Автор відео порушує тему культурної приналежності художника, підкреслюючи його тісний зв’язок з українською культурою.
- У відео також згадується вплив Пимоненка на Казимира Малевича, який створив омаж його творчості.
- Розглядається символізм одягу дітей і композиційні особливості картин, що підкреслюють національну ідентичність.
Full Transcript — Download SRT & Markdown
Speaker None
І майстром таємничої гри з архетипами та ефектами був український художник-реаліст Микола Пимоненко.
Speaker None
Він без жодного сумніву і ще у XIX столітті зумів зафіксувати всю багатогранність українських тем.
Speaker None
Прикметно, що цілком канонічними та широко тиражованими стали його дотепні та зворушливі мізансцени сільського життя.
Speaker None
Однак серед робіт Пимоненка є й таємничі шедеври.
Speaker None
Можливо, як от ця картина Брід, де зображено хлопчика та дівчинку, повернутих до нас спинами.
Speaker None
А за 10 років Пимоненко створює цю, Гуси додому, яка попри приписувану їй простоту, є хитрою відсилкою художника до минулого.
Speaker None
Про ці та деякі інші цікаві роботи видатного українця, якого прагнуть загарбати собі московити, я і розповім сьогодні.
Speaker None
Тож щиро раджу додивитися до кінця.
Speaker None
Я, Богдан Олег Горобчук, і ви дивитеся канал Культур Тригер, тут ви дізнаєтеся про довкола культурні феномени, в яких варто розбиратися сучасним українцям.
Speaker None
Підписуйтесь на наш канал, якщо ви ще ні, тисніть на дзвіночок, а ще пишіть, чи знайомі ви з творчістю Миколи Пимоненка, і як ви ставитеся до того, що московити називають його російським художником.
Speaker None
Сучасні арт-критики, аналізуючи творчість Миколи Пимоненка, стверджують, що художнику дивовижно правдоподібно вдавалося відтворювати на полотні дві ефемерні стихії.
Speaker None
Воду, як от відбиття в калюжах або відблиски в ріці сонця, або що.
Speaker None
Та місячне світло, таке необхідне для створення канонічних українських пасторальних мізансцен.
Speaker None
Загадковим нічним сяйвом можна милуватися у таких роботах, як Страсний четвер 1904 року, Українська ніч побачення 1905, та і ще в одному побаченні 1908.
Speaker None
А ось тонка і ефектна робота з відображенням світла у воді в Пимоненка трапляється значно частіше.
Speaker None
До таких робіт, зокрема, належить Брід 1901 та Гуси додому 1911 року, яку художник створив за рік до смерті.
Speaker None
Але ці роботи подібні не лише вдалими живописними прийомами.
Speaker None
Цікаво, що повноцінним героєм обох картин є зграйка гусей.
Speaker None
На першій дівчинка від них обороняється, а вже на другій дівчина сама їх проганяє.
Speaker None
Але і це далеко не все, та перш ніж порівняти ці роботи, коротко нагадаю, чому Пимоненко настільки популярний і улюблений українцями.
Speaker None
Прикметно, що ця любов була взаємною.
Speaker None
З одного боку, художника щиро цікавила виразно українська національно забарвлена тематика, по суті, він іконізує, архетипізує образи спершу українського села, що особливо вдало проступає у його картинах Суперниці біля криниці та її парі Суперники, шедеврі Весілля в Україні, або на таких картинах, як Не жартуй, і звісно ж, Додому, про які я докладніше розповідаю у цьому сюжеті.
Speaker None
Та, звісно ж, до яскравих міських образів і тем Пимоненко також звертався, зокрема, у роботах Зустріч, Бесіда, а також у своїх Київських квіткарках.
Speaker None
Як 1898, так і 1908 років написання.
Speaker None
До речі, в останні роки свого життя учень Миколи Пимоненка, один із найвидатніших українських художників Казимир Малевич, створив своєрідний омаж Пимоненку, ось таку інтерпретацію на тему цієї його невеликої серії.
Speaker None
З іншого боку, українці також дуже любили і цінували творчість Пимоненка, і саме тому і за життя, і після смерті художника були страшенно популярними листівки з його картинами.
Speaker None
Їх наклади становили десятки, якщо не сотні тисяч, чи навіть мільйони.
Speaker None
Взяти хоча б цю листівку із зображенням картини Брід.
Speaker None
Це листівка 1962 року.
Speaker None
Наклади її невідомий.
Speaker None
А ось листівка вже 1963 року.
Speaker None
Її наклад понад 24 000.
Speaker None
А от і ще про любов Пимоненка до України.
Speaker None
Зверніть увагу на роботу Перед грозою.
Speaker None
Чи не здається вам, що вибір кольорової гами був натяком художника на те, де саме відбувається ця сцена?
Speaker None
Ви вважаєте, що шукати синьо-жовту гаму - це натяжка?
Speaker None
А якщо так, якщо поглянути на ескіз цього полотна, то теза щодо національної інтенції художника, відображеної і в оригіналі, видається цілком обґрунтованою.
Speaker None
Любов до України відчувається і в цій характерній роботі.
Speaker None
Її фішка у невимушеності обстановки, ніби художник тут є радше фотографом.
Speaker None
Сцена тут не сконструйована штучно, а ніби взята із самого життя.
Speaker None
І справді, Микола Пимоненко багато років працював у майстерні в селі Малютянка біля Києва.
Speaker None
Тут художник створив чимало своїх шедеврів.
Speaker None
На кшталт Додому, Весілля в Україні, Не жартуй, і навіть знаменитий Гопак.
Speaker None
Який виставлявся у паризьких салонах, а 1909 року його навіть придбав Лувр.
Speaker None
Що було дивовижно для художників, які мешкали на території тодішньої Російської імперії.
Speaker None
І саме тут Пимоненко створив роботи Брід і Гуси додому.
Speaker None
З різницею в 10 років.
Speaker None
Сценка, здається, найзвичайнісінька. По грузькій землі, омитій недавнім дощем, мало не в ногу йдуть телята і діти. Повітря прозоре, як тільки буває після дощу, а вода в калюжі, віддзеркалюючи небо, здається розіллятим сріблом. Яке ж поетичне це злиття людей з природою, людей, що відчувають її повсякденно, живуть за її ритмами, залежать від погоди чи негоди, від сонця, дощу, спеки.
Speaker None
Мистецтвознавиця Діана Клочко у своїй книзі 65 українських шедеврів: визнані й неявні.
Speaker None
Передає схожу думку ще відвертіше.
Speaker None
Банальний сюжет, точніше - повна його відсутність створюють, однак, відчуття нереальності того, що ми спостерігаємо. Практично біла пляма на калюжі, що займає центральну частину полотна, - найсвітліше за тоном місце, чисте дзеркало, ряботиння по якому збурюють ноги дітей та тварин. Майже всі вони рухаються кудись углиб цієї пустки.
Speaker None
Секрет полягає у відображенні дітей і тварин, що дрижать на воді, та в гострих рівчаках.
Speaker None
Миготливі тіні ніби йдуть від нас, створюючи ефект зворотної перспективи.
Speaker None
І справді, картина поєднує новаторську, складну композиційну роботу та максимально у звичайний сюжет.
Speaker None
У якому наче немає жодної постановки.
Speaker None
І водночас фігури героїв обернені до нас спиною, таке побачиш далеко не на кожній картині.
Speaker None
Але це ніби ще більше підкреслює спонтанність сцени.
Speaker None
А ще зверніть увагу на одяг дітей.
Speaker None
Він відтворений із дивовижною ретельністю, скрупульозністю.
Speaker None
І одразу видно, що хоч діти й босі, дівчинка вдягнена у сарафан та вишиванку.
Speaker None
Тобто, не повсякденно.
Speaker None
А може це необхідний Пимоненку маркер українського культурного поля?
Speaker None
Хто зна, а як ви вважаєте, чому дівчинка так гарно вбрана?
Speaker None
Пишіть у коментарі.
Speaker None
А поки ви пишете, я хочу подякувати нашим патронам, імена найактивніших з них ви зараз бачите на екрані, але ми вдячні усім нашим благодійникам.
Speaker None
Будемо раді бачити серед них і вас, посилання на Patreon і номери карток для разової підтримки в описі до відео.
Speaker None
Щиро дякую вам за те, що підтримуєте створення україномовного культуроцентричного контенту.
Speaker None
На цій картині не одразу впадають в очі гуси, що спостерігають за дітьми.
Speaker None
Вони наче й другорядні персонажі, але одразу стає зрозуміло, що лозина в руках дівчинки.
Speaker None
Не тільки череду пасти, а й відганяти гусей, які можуть на неї напасти.
Speaker None
Але вони цього не роблять, і це створює одночасно відчуття напруження через ризик і заспокоєння через те, що художник залишив цю сцену неагресивною.
Speaker None
Гуси не нападають, дівчинка до нас не обертається.
Speaker None
Пимоненко тут не дав дії розв'язку.
Speaker None
Однак цікаво, що пізніше він усе ж таки це зробив, але не у цій, звісно, а у іншій картині.
Speaker None
Яку створив 10 років потому.
Speaker None
Тут зображено молоду українську дівчину з лозиною.
Speaker None
Дівчина підганяє гусей, судячи з назви картини.
Speaker None
Чалапати додому.
Speaker None
Прикметно, що тут вона вдягнута у вишиванку і червоний сарафан, ніби дівчинка з броду нарешті до нас обернулося.
Speaker None
І ми виявили, що вона подорослішала на 10 років.
Speaker None
До того ж тут вона не остерігається несподіваної і загрозливої природи, уособленням якої є гуси.
Speaker None
А контролює її.
Speaker None
І тут мені стало цікаво.
Speaker None
Чи це одна і та сама людина, яку зобразив Пимоненко з різницею в 10 років?
Speaker None
Адже він створив обидві роботи в селі Малютянка.
Speaker None
Чи щось більше, певний узагальнений образ?
Speaker None
Провівши невелике розслідування, я знайшов інформацію про те.
Speaker None
Що героїня Броду - восьмирічна дівчинка, мешканка цього села Олександра Олексіївна Фетисова.
Speaker None
А от центральна постать полотна Гуси додому - це Уляна Сиротинська, так стверджує Ольга Жбанкова, старша наукова співробітниця Національного художнього музею України.
Speaker None
Вона додає.
Speaker None
Художник милується її природною грацією, навіть вишуканістю, з якою вона виконує свою буденну роботу. З не меншим захопленням автор споглядає розташованих на першому плані гусей, які поважно і впевнено прямують по воді. Художник свідомо поетизує буденний мотив, розкриваючи гармонію єднання людини і природи.
Speaker None
Так, це знову поетизація буденного мотиву.
Speaker None
Але, як на мене, поєднання цих робіт створює певний символізм, дзеркальний коридор.
Speaker None
Відсилку до самобутності і водночас незмінності традиційного суспільства.
Speaker None
Життя села - це циклічне, архетипічне.
Speaker None
Комусь воно може здатися банальним, але багатьом романтично-пасторальним.
Speaker None
І ці картини справді поетизують Україну.
Speaker None
Хоч, можливо, дещо її ідеалізуючи.
Speaker None
Але й не слід вважати Пимоненка пласким.
Speaker None
Наприклад, у роботі Жертва фанатизму немає жодної ідилії.
Speaker None
Тут перед нами справжня драма.
Speaker None
Але про це іншим разом.
Speaker None
Адже я ще чимало не розповів про Пимоненка.
Speaker None
Якщо хочете продовження.
Speaker None
Напишіть про це в коментарі.
Speaker None
А ми тим часом закликаємо вас офірувати на українське військо.
Speaker None
Зокрема, це можна зробити через благодійний фонд Кому що треба, створений спільнотою наших друзів на початку повномасштабного вторгнення.
Speaker None
За посиланням у описі ви знайдете наші звіти, а також актуальні рахунки.
Speaker None
Дякуємо вам щиро.
Topics:Микола Пимоненкоукраїнське мистецтвореалізмБрідГуси додомуукраїнська культуранаціональна ідентичністьживописсільське життяКультуртригер
