**Скарб, про який говорила вся Україна! Чи є тут правда? — Transcript & Summary | SozAI**
Source: https://sozai.app/transcript/treasure-ukraine-talked-about-truth/

Розбір легенди про скарб гетьмана Павла Полуботка: чи існували діжки із золотом у лондонському банку і що є правдою, а що вигадкою. Відео Акіма Галімова.

## Key Takeaways

- Історія про золото Полуботка є популярним міфом без документальних підтверджень існування депозиту в Банку Англії.
- Реальний Павло Полуботок був впливовим козацьким старшиною і гетьманом, який виступав проти централізації царської влади.
- Багатство козацької старшини походило з рангових маєтків, торгівлі та промислів, а не з легендарних скарбів.
- Міфи про скарби відображають прагнення народу до незалежності та уявлення про втрачену історичну справедливість.

## What the video covers

- Легенда про скарб Павла Полуботка була надзвичайно популярною в Україні на початку 1990-х: про неї писали газети, знімали фільм, а депутати закликали боротися за спадок.
- Згідно з легендою, Полуботок нібито вклав у банк Англії дві діжки золотих монет, які за 300 років мали перетворитися на мільярди або трильйони фунтів.
- Відео подає історичний контекст: устрій Гетьманщини, систему рангових маєтностей і роль старшини.
- Розповідається про батька Павла, Леонтія Полуботка, який обіймав посаду генерального бунчужного та пройшов шлях при кількох гетьманах.
- Описано скандал із ченцем Соломоном 1689 року та роль Самойловичів і Мазепи, внаслідок чого Полуботки опинилися під арештом, а потім повернули вплив.
- Павло Полуботок розбагатів на маєтках, млинах, корчмах, міжнародній торгівлі (дьоготь, тютюн, селітра, поташ) та меценатстві.
- Після Полтавської битви царська влада посилила податки та ліквідувала українську автономію; Полуботок як гетьман Ради старшин протистояв Петру I.
- Легенда про золото походить із переказів, записаних французьким істориком Жаном Бенуа Шерером, а обставини смерті Полуботка в Петропавлівській фортеці залишаються предметом дискусій.
- Автор аналізує правдоподібність: Полуботок міг знати про Банк Англії, а московські слідчі шукали його скарби, але документальних підтверджень депозиту немає.
- Наприкінці згадується історія про ідею відновлення вкладу радянською Україною та сучасні розрахунки, які показують, що вигадана сума була б нереалістичною; Яворницький назвав це міфом.

## Chapters

1. 00:00 Вступ: легенда про золото Полуботка
2. 01:30 Гетьманщина та система рангових маєтностей
3. 03:18 Родина Полуботків і справа ченця Соломона
4. 06:18 Маєтки, торгівля та меценатство Павла Полуботка
5. 15:18 Полтавська битва та протистояння з Петром I
6. 20:24 Походження легенди про депозит у Лондоні
7. 27:30 Чи реалістичні розрахунки і версія про радянський слід
8. 36:12 Висновки та думка Яворницького

Answers

## Questions about this video

Чи існував реальний скарб Павла Полуботка в Банку Англії?

Відео наголошує, що документальних підтверджень про депозит немає. Легенда ґрунтується на переказах, а розрахунки зростання суми за 300 років показують її нереалістичність.

Ким був Павло Полуботок?

Він був чернігівським полковником і гетьманом Ради старшин початку XVIII століття. Походив із впливового роду, розбагатів на маєтках і торгівлі та протистояв централізаторській політиці Петра I.

Що думав про легенду історик Дмитро Яворницький?

За словами автора відео, Яворницький вважав історію про скарби Полуботка чергових міфом про золото, яке ніколи не існувало.

## Full Transcript — Download SRT & Markdown

00:01

Speaker A

О- вода для спеціальних медичних цілей. Про Павла Полуботка на початку 90-х знала вся Україна. Про нього писали українські та іноземні газети, виходили книги та програми на телебаченні, а кіностудія імені Довженка навіть зняла фільм. Але об'єктом зацікавлення був власне не сам Полуботок, а його скарб.

00:24

Speaker A

Дві діжки набиті золотими монетами. Ці гроші він нібито поклав у банк Англії під відсотки, і за 300 років там наросли мільярди, а то й трильйони фунтів стерлінгів. Говорили, що в разі повернення кожен українець зможе отримати по 38 кг золота. А найголовніше, що гетьман Павло Полуботок заповів ці гроші українському народу, і отримати їх можна лише за умови відновлення самостійності України. Не дивно, що саме у 90-му році ця історія сприймалася з особливим піднесенням, адже наш народ був на фінальній стадії здобуття незалежності.

00:43

Speaker A

У дискусію про скарби Полуботка втрутилися навіть народні депутати. Володимир Яворівський та Роман Іванечук закликали український парламент розпочати боротьбу за цей спадок і вимагати від Великобританії повернення українського національного багатства. Все це, друзі, на повному серйозі. Скільки разів я отримував від вас коментарі з проханням зробити епізод про золото Полуботка. Скажу вам чесно: коли в мене відбуваються публічні виступи, то це питання із залу також ставлять найчастіше. Тож настав час.

01:02

Speaker A

Сьогодні ми спробуємо з'ясувати, ким був насправді Павло Полуботок і що є правдою в історії про його скарби, а що є вигадкою. Мене звати Акім Галімов, і це реальна історія.

01:26

Speaker A

[музика] Перш ніж розбиратися у скарбах, давайте спочатку зрозуміємо, хто взагалі такий Павло Полуботок і в які часи він жив.

01:38

Speaker A

Для цього перенесемося у кінець XVII століття. Гетьманщина після смерті Хмельницького поступово втрачала автономію, хоча зберігала власний політичний і адміністративний устрій. Росія продовжувала експансію наших земель і все дужче закручувала гайки. Гетьмана більше не вибирали козаки на генеральній військовій раді, як це було за часів Богдана Хмельницького. Тепер його мав затвердити московський цар, а висувала кандидатуру Рада старшин. До Ради входили полковники, які, крім військових функцій, виконували і роль сучасних керівників областей, а також представники генеральної старшини: суддя, писар, бунчужний, обозний та інші.

01:56

Speaker A

Це були найвпливовіші люди Гетьманщини того часу. Тоді старшини не отримували за свою службу заробітної плати, але мали інше джерело доходу. На час обіймання посади вони отримували великі земельні наділи, які називалися ранговими маєтностями. Землі Гетьманщини умовно можна було поділити на приватні і державні. Так от, із державних земель податки йшли до державної скарбниці, а ще із цього фонду виділялися землі на ранг. У рангових володіннях жили залежні селяни, котрі сплачували різноманітні податки і збори на утримання полковників, сотників та інших управлінців.

02:12

Speaker A

Наприклад, у рангові володіння генерального писаря входило 400 селянських дворів. При цьому козацька старшина повністю звільнялася від сплати податків. Тому чим краще представник старшини вів справи у своїх володіннях, чим більше інвестував у їхній розвиток, тим краще ставало його особисте фінансове становище. Часто старшина прагнула перетворити рангові маєтності на приватну власність, щоб не віддавати свої володіння назад державі після закінчення роботи на посаді. Ох, ну як же це знайомо. Зробити це можна було, отримавши відповідні гетьманські універсали або царські грамоти.

02:36

Speaker A

Так от, до кола найвпливовішої української старшини належав і чернігівський рід Полуботків. Батько Павла Леонтій Полуботок пройшов шлях від полкового писаря до генерального бунчужного. Це була одна з найвищих посад у Гетьманщині.

02:58

Speaker A

Генеральний бунчужний виконував церемоніальну роль хранителя бунчука, одного з символів гетьманської влади. А головне, він був особистим радником гетьмана. Бунчужний міг виконувати різні військові та дипломатичні місії, брав участь у засіданнях Ради старшин.

03:18

Speaker A

Цікаво, що стрімкий кар'єрний ріст Полуботка старшого відбувався при трьох різних гетьманах: Брюховецькому, Многогрішному та Самойловичу. А це, погодьтеся, свідчить про великий політичний хист. З гетьманом Самойловичем Полуботку навіть вдалося породичатися. Леонтій оженив свого сина Павла з племінницею гетьмана.

03:37

Speaker A

Але невдовзі становище Полуботків похитнулося. Рада старшин скинула з гетьманства їхнього свата Івана Самойловича, а натомість віддала булаву Івану Мазепі. Вже скоро Полуботки опинилися в центрі міжнародного шпигунського скандалу, який увійшов в історію як справа ченця Соломона. 1689 року до Львова, який на той час перебував у складі Речі Посполитої, прибуває Семен Гродський, колишній чигиринський козак, що прийняв постриг і взяв чернече ім'я Соломон. Він звертається до єпископа Шумлянського і просить посприяти у таємній зустрічі із королем Речі Посполитої Яном Собеським.

03:56

Speaker A

Соломон стверджує, що має для короля таємне повідомлення від гетьмана Мазепи. На доказ своїх слів чернець показує лист, на якому стояла гетьманська печатка, хоча й не було підпису.

04:16

Speaker A

[музика] На той час російські царі дуже прискіпливо контролювали дипломатичні зносини українців з іншими монархами.

04:34

Speaker A

Якби король Речі Посполитої вступив із козаками у переговори, це б дуже розізлило Кремль. Нещодавно між Річчю Посполитою та Московією був укладений Вічний мир. Тож поляки не хотіли псувати відносин з москвинами. Поляки інформують про місію Соломона царських урядовців, а згодом і взагалі відправляють ченця до Москви. На допитах затриманий зізнається, що насправді діяв не від імені Мазепи, а від Михайла Самойловича, племінника колишнього гетьмана. Михайло дав Соломонові фальшиву гетьманську печатку та інструкції, як діяти. Повідомив Соломон і про наміри такої ж шпигунської спецоперації. Виявляється, Самойловичі приховали образу на Мазепу за те, що він усунув їхнього родича від влади і сам захопив булаву. Очевидно, вони хотіли помститися і повернути владу у свої руки, підставивши Мазепу. Якби цар дізнався, що гетьман завів дипломатичні відносини з польським королем, то не просто усунув би його від влади, а й жорстоко покарав би. На той час Мазепа очолював Гетьманщину лише два роки. Його становище все ще залишалося хитким, але гетьман вправно скористався скандалом, щоб позбутися старшин, котрих вважав нелояльними до себе. Крім самих Самойловичів, Мазепа звинуватив у державній зраді і Полуботків. Історики достеменно не знають, яку участь брала ця родина у справі ченця Соломона. Але за наказом Мазепи Леонтій Полуботок опиняється за ґратами.

04:51

Speaker A

Проте впливова чернігівська старшина зуміла порозумітися з новим гетьманом. Невдовзі Мазепа наказав випустити Леонтія з ув'язнення і повернув йому маєтності, а його сина Павла призначив на високу посаду чернігівського полковника. У 1695 році Леонтій Полуботок помирає.

05:13

Speaker A

[музика] [оплески] Після смерті батька чернігівський полковник Павло Полуботок продовжує скуповувати маєтності і обростати багатством. Кошти, які вдається заробити з рангових маєтків, він вкладає у придбання нових земель, котрі вже були його приватною власністю. Тож він міг передати їх своїм дітям у спадок.

05:37

Speaker A

Залежні селяни сплачували збори і податки. Велася жвава торгівля. Крім того, у скарбницю полковника надходили доходи від численних млинів, корчем, кузень та інших промислів. У своїх резиденціях, котрі називалися двори з хоромами, Полуботок мав у багатьох населених пунктах Лівобережжя.

05:56

Speaker A

Головна його резиденція знаходилась у Чернігові, в самісінькому центрі міста. Це була двоповерхова кам'яниця на території місцевої фортеці. Та постійним місцем проживання родини була садиба у мальовничій околиці Чернігова за річкою Стрижень. Тут Полуботки приймали високих гостей, зокрема і гетьмана Мазепу. У численних кімнатах садиби серед настільних годинників, килимів, коштовної зброї та ікон знаходилося більше 20 картин. У дворі полковника мешкав слуга-бандурист, котрий супроводжував його під час походів та мандрівок. Виявляється, важливою статтею доходів Полуботків була ще й міжнародна торгівля. Представники козацької старшини торгували не лише традиційним зерном,

06:08

Speaker A

[музика] На той час російські царі дуже прискіпливо контролювали дипломатичні зносини українців з іншими монархами.

06:16

Speaker A

Якщо би король Речі Посполитою вступив із козаками у переговори, це би дуже розізлило Кремль. Нещодавно між Річ Посполитою та Московією був укладений вічний мир. Тож поляки не хотіли псувати відносин з московитами. Поляки інформують про місію Соломона царських урядовців, а згодом і взагалі

06:36

Speaker A

відправляють чинця до Москви. На допитах затриманий зізнається, що насправді діяв не від імені Мазепи, а від Михайла Самойловича, племінника колишнього гетьмана. Михайло дав Соломонові фальшиву гетьманську печатку та інструкції, як діяти. Повідомив Соломон і про наміри такої ж пигунської

06:56

Speaker A

спецоперації. Виявляється, Самуїловичі приховали образу на Мозепо. за те, що він усунув їхнього родича від влади і сам захопив Булаву. Очевидно, вони хотіли помститися і повернути владу у свої руки, підставивши Мазеп. Якби цар дізнався, що гетьман завів дипломатичні відносини з польським королем, то не

07:17

Speaker A

просто усунув би його від влади, а й жорстоко покарав би. На, той, час, Мазепа, очолював, Гетьманщину лише два роки. Його становище все ще залишалося хитким, але гетьман вправно скористався скандалом, щоби позбутися старшин, котрих вважав нелояльними до себе. Крім самих Самойловичів, Мазепа

07:37

Speaker A

звинуватив у державній зраді і Полуботків. Історики достеменно не знають, яку участь брала ця родина у справі Чанця Соломона. Але за наказом Мазепи Леонтій Полуботок опиняється за гратами.

07:51

Speaker A

Проте впливова чернігівська старшина зуміла порозумітися з новим гетьманом. Невдовзі Мазепа наказав випустити Леонтія з ув'язнення і повернув йому маєтності, а його сина Павла призначив на високу посаду чернігівського полковника. У 1695 році Леонті Полуботок помирає.

08:14

Speaker A

[музика] [оплески] Після смерті батька чернігівський полковник Павло Полуботок продовжує скуповувати маєтності і обростати багатством. Кошти, які вдається заробити з рангових маєтків, він вкладає у придбання нових земель, котрі вже були його приватною власністю. Тож він міг передати їх своїм дітям у спадок.

08:41

Speaker A

Залежні селяни сплачували збори і податки. велася жвава торгівля. Крім того, у скарбницю полковника надходили доходи від численних млинів, Корчем кузень та інших промислів. Своїй резиденції, котрі називалися двори з хоромами, полуботок мав у багатьох населених пунктах лівобережжя.

09:01

Speaker A

Головна його резиденція знаходилась у Чернігові в самісінькому центрі міста. Це була двоповерхова кам'яниця на території місцевої фортеці. Та постійним місцем проживання родини була садиба у мальовничій околиці Чернігова за річкою Стрижень. Тут полоботки приймали високих гостей, зокрема і гетьмана Мазепу. У

09:21

Speaker A

численних кімнатах садиби серед настільних годинників, килимів коштовної зброї та ікон знаходилося більше 20 картин. У дворі полковника мешкав слуга бандурист, котрий супроводжував його під час походів та мандрівок. Виявляється, важливою статтею доходів полуботків була ще й міжнародна торгівля. Представники козацької

09:43

Speaker A

старшини торгували не лише традиційним зерном, медом та воском. Вони вивозили на експорт дьоготь, тютюн, селітру, а ще білий порошок, котрий у ті часи називали поташем. Це хімічна сполука, яка сьогодні має назву карбонат калію. Він є основою калійних добрив, а виготовляють

10:02

Speaker A

його на багатьох підприємствах хімічної промисловості. Але у часи козаччини потаж можна було дістати лише через переробку деревного попелу.

10:13

Speaker A

У ті часи українські міста і села розбудовувалися стрімкими темпами. Зростали площі посівів, тож великі ділянки лісу та чагарників просто спалювали. А із зібраного пополу виготовляли той самий поташ, котрий згодом відправляли до Європи. Із цієї сировини голландці виготовляли звичайне

10:32

Speaker A

мило, а також своє знамените скло. Тож потошний бізнес розвивався в Україні більше 100 років, а на початку X століття приносив величезні гроші, в тому числі і в скарбницю Полуботків.

10:46

Speaker A

Поточний, бізнес, виник, на, українських землях невдовзі після того, як Христофор Колумб відкрив Америку. У той час багато товарів з України зуміли завоювати європейські ринки. У новому світі європейці знайшли чимало родовищ золота та інших дорогоцінних металів. І усі ці

11:04

Speaker A

багатства через океан потрапляли переважно до Іспанії, а вже звідти розходилися континентом. Кратне збільшення грошової маси породило процеси, які сьогоднішні економісти назвали би інфляцією. Продукти харчування значно подорожчали. Саме тоді на європейські ринки увірвалося якісне і відносно дешеве українське зерно. Наші

11:26

Speaker A

землі уже тоді були відомою житницею Європи. Хліб у купецьких валках розходився по новому маршруту. З України до польського порту Гданськ, а вже звідти Балтикою до Голландії та Англії.

11:40

Speaker A

Крім зерна та інших продуктів українські купці у величезних кількостях експортували волів, м'ясо яких надзвичайно високо цінувалося в Європі.

11:51

Speaker A

Звісно, окрім величезних доходів козацька старшина мала і значні видатки пов'язані в першу чергу із обороноздатністю своїх земель та утриманням найманих працівників. До того ж старшина повністю брала на себе забезпечення під час походу, в тому числі провіант і озброєння. Особливо

12:08

Speaker A

подарунки, а по суті хабарі, які так полюбляв кожен російський можновладець. Переважно усі вільні кошти старшина інвестувала у власну промисловість торгівлю, купівлю нових земель та розбудову інфраструктури. А ще значну частину зароблених грошей витрачали на зведення та реконструкцію храмів.

12:27

Speaker A

Полуботки, так, само, виділяли, значні ресурси на потреби церков, особливо на вознесенський храм у Чернігові. На іконостасі цього храму навіть було зображено герб полуботків. Історики достеменно не знають, скільки грошей чи діжок із золотом могли зберігати заможні козацькі родини. Але саме меценатська

12:47

Speaker A

діяльність може дати приблизне розуміння, якими коштами володіли багаті козаки. Одним із найзоможніших людей Східної Європи у той час був Іван Мазепо. У ті часи вся територія Гетьманщини вважалася власністю її правителя. Скарбниця Гетьманщини могла використовуватися гетьманом на свій власний розсуд, але і у своїй приватній

13:08

Speaker A

власності він мав численні землі, на котрих проживало більше 100 000 залежних селян і козаків. Значну частину свого багатства Мазепа жертвував на будівництво храмів, шкіл та розвиток культури. За кошти гетьмана було проведено масштабну реконструкцію Софійського собору, який наприкінці X

13:27

Speaker A

століття перебував у дуже поганому стані. Він фінансував і капітальну перебудову лаври, відновив і добудував Троїцьку надправну церкву, щедро жертвував на храми та фінансово підтримував духовенство. Сотні тисяч золотих пішло на реставрацію Успенського собору після пожежі, а мільйон Мазепа витратив на зведення мурів навколо

13:49

Speaker A

Лаври. Часи, коли Гетьманщиною правив гетьман Іван Мазепа - це дійсно золота доба нашої держави. Але все зміниться у 1708 році. Московський цар уже вісім років як вів виснажливу північну війну зі Швецією. Король Карл XI планував вторгнення у Московію. Мазепа вирішив

14:09

Speaker A

скористатися такою можливістю, щоб здобути справжню незалежність для своєї держави. Гетьманщину підтримала і Запорізька Січ. Кошовий отаман Кось Гордієнко вирушив на допомогу Мазепі із корпусом запорожця. Але, на жаль, не вся козацька старшина підтримала свого лідера. Чернігівський полковник Полуботок був одним із перших, хто

14:30

Speaker A

прибув не до Мазепи, а у табір московського царя. Історики і досі сперечаються про причини такого рішення.

14:38

Speaker A

Одні стверджують, що цьому сприяла особиста неприязень до гетьмана. Інші пояснюють тим, що його полк був далеко від основних козацьких сил і не зміг піти на зближення із ними. Як би там не було, але у таборі московитів Павло Полуботок був головним претендентом на

14:55

Speaker A

гетьманську булаву. Проте Петро Пей не довіряв чернігівському полковнику. Після переходу Мазепи на сторону Карла XIго новим козацьким очільникам він призначає Івана Скоропацького. А через кілька днів після цього, у листопаді 1708 року московити влаштовують жахливий погром у столиці Гетьманщини Батурин. Загарбники

15:17

Speaker A

замордували багато тисяч чоловіків жінок і дітей. Ці події згодом увійдуть в історію як Батуринська трагедія або Батуринська різанина. А ще пізніше Петро Пеший знищить Запорізьку Січ і здобуде перемогу у полтавській битві. Ця подія покладе остаточний кінець автономії Гетьманщини.

15:38

Speaker A

Після перемоги Московії у Полтавській битві становище рядових козаків погіршилося. Для них царський уряд значно збільшив податки. Їх примушували проливати кров у надзвичайно виснажливих пруцькому та каспійському походах та брати участь у будівництві Ладоського каналу. Це був водний шлях, що тягнувся

15:58

Speaker A

на 117 км уздовж берегів Ладоського озера і з'єднував річки Неву і Волхов. Через голод і хвороби на цьому будівництві загинули тисячі українців.

16:10

Speaker A

Що ж до Полуботка, то його справи навпаки пішли вгору. Хоча Петро Пей і ставився до нього з пересторогою, проте подарував йому землі на Чернігівщині та Полтавщині, які були конфісковані якраз в Мазепи. А зі смертю Скоропатського у 172 році Павло отримав можливість

16:29

Speaker A

здобути омріяну булаву. Старшина обрала його наказним гетьманом, тобто він почав виконувати обов'язки керівника козацької держави. Але щоб стати повноцінним правителем, його на посаді мав затвердити цар, а той не поспішав.

16:46

Speaker A

Друзі, цей епізод, як і всі наші епізоди, ви можете дивитися лише завдяки спільноті реальної історії спонсорам каналу, які не лише підтримують наш проект донатами, а й беруть активну участь в його створенні. І я вкотре дякую кожному з вас за позицію і за вашу

17:03

Speaker A

підтримку. Періодично ми влаштовуємо в нашій спільноті різні активності. І от зараз разом з командою якраз готуємо спеціальний закритий стрім тільки для спонсорів, на якому обговоримо майбутні теми епізодів реальної історії, що заплановані до кінця року. Обміняємось думками, які теми є більш цікавішими і

17:22

Speaker A

які аспекти важливо було би розкрити у кожній з них. Ваша думка для нас дуже важлива. Час цього стріму ми повідомимо додатково. Нагадаю, він буде доступний для спонсорів усіх рівнів. Якщо хочете доєднатися до нашого стріму і до нашої спільноти, зробити це дуже просто.

17:40

Speaker A

Тисніть кнопку спонсорувати і давайте творити реальну історію разом. [музика] 1722 року цар Петро Пей засновує першу малоросійську колегію, центральний російський орган, який відтепер мав управляти Гетьманщиною. Вона була створена для того, щоб напряму підпорядкувати українські землі московському царю. До цього органу

18:12

Speaker A

увійшли російські офіцери і чиновники які не мали зв'язків з місцевим населенням. очолив колегію царський офіцер Степан Вільямінов. Він мав звання бригадира. Це середній чин тогочасної царської армії. В першу чергу колегія перебрала на себе контроль над скарбницею Гетьманщини. Зокрема, збирала

18:31

Speaker A

податки і передавала їх до Москви. Царські чиновники почали втручатися у суди та адміністрування. Фактично новий орган почав виконувати функції гетьмана.

18:42

Speaker A

Це, звісно, викликало невдоволення в Україні, адже козаки звикли, що їхньою державою управляє вибраний ними гетьман Павло Полуботок. Для Петра Пе так і залишався полковником. Старшина на той момент вже не могла силою протистояти волі царату, тож їй залишалася лише

19:01

Speaker A

дипломатія і політичні інтриги. І очолив цю боротьбу якраз Павло Полуботок. Він добився від сенату рішення, котре зобов'язувало колегію повідомляти і узгоджувати свої плани із козацькою старшиною. А ще наказний гетьман намагався провести судову реформу в Гетьманщині таким чином, щоб обмежити

19:22

Speaker A

уплив малоросійської колегії. Зрештою козацька старшина складає лист до Петра Iго, який увійшов в історію як коломацькі чолобитні. У них вони перераховували усі утиски, які українці зазнають від діяльності малоросійської колегії. Старшина просила затвердити на посаді гетьмана Павла Полоботка і

19:42

Speaker A

повернути йому повноваження. Чолобитну повезли до Петербурга, де Павло Полоботок з побратимами мали вручити її царю особисто.

19:52

Speaker A

Козаки, подали, свою, чолобитну, Петрові, у той час, коли він виходив з собору після відправи. Щоб ознайомитися з документом він зайшов до кав'ярні Чотири фрегати.

20:04

Speaker A

Делегація на чолі з Полоботком чекала на нього під дверима закладу. Але цар зовсім не мав намірів іти на поступки козакам, а навпаки, бажав вирішити питання української автономії раз і назавжди. Ось як сучасник описує той момент, коли цар вийшов до козаків, що

20:21

Speaker A

очікували на нього. Коли вийшов з того кавого дому, зволів наказати своїми вустами генералу Ушакову з великим гнівом і люттю взяти під варту полковника Павла Полоботка, суддю генерального Івана Черниша, Семена Савича, писаря генерального, які там же при кавому будинку стояли, і всі, хто

20:41

Speaker A

були разом із ними. Кінець цитати. У козаків забрали їхні шаблі, завели до Петропавлівської фортеці і посадили в окремі камери. Арештованим інкримінували державну зраду, зокрема зв'язки з українським гетьманом в екзилі Пилипом Орликом. Коли цього довести не вдалося почалося ретельне розслідування

21:03

Speaker A

господарської діяльності наказного гетьмана. Тодішня пропаганда висвітлювала це так, що місцеві селяни нібито самі попросили государя позбавити їх від козацьких старшин визискувачів.

21:16

Speaker A

Не, дочекавшись, суду,, Полуботок, помирає. Цікаво, що Петро I вирушив на той світ через місяць після козацького літера, і це врятувало від смерті інших заарештованих. Загибель Полободка у петербурзьких застяках породила в Україні цілу низку чуток, байк і легенд які передавалися з покоління в

21:36

Speaker A

покоління. Ці перекази французький історик Жан Бенуа Шерер записав у своїй праці Анали Малоросії або історія з опорозьких і українських козаків виданій в Парижі у 178 році. Я, до речі, працював з цими матеріалами у Франції під час зйомок нашого проекту Справжня історія півдня.

21:56

Speaker A

І це дуже цікаво. Згідно, з, цими, переказами,, цар, Петро нібито прийшов перед смерттю Полоботка у його камеру. Він пропонував лікаря хворому козакові, але Полуботок відповів: "За невинні страждання мої і моїх земляків будемо судитися у спільного і безстороннього судді Бога

22:16

Speaker A

нашого. Скоро постанемо перед ним, і він розсудить Петра і Павла." Іронічно, що ця зустріч Петра і Павла відбулася у Петропавлівській фортеці. Але одразу скажу, що історики вважають це вигадкою.

22:30

Speaker A

Після арешту Павла Полободка, ще до його смерті, цар повелів почати розслідування державної зради гетьмана. Очолив розслідування бригадир Олександр Румянцев. Йому було наказано провести обшуки у будинку і маєтностях наказного гетьмана, а після того скласти опис особистого майна. Домочатці встигли

22:50

Speaker A

знищити частину його паперів, а решту вивезли у село Михайлівку, де був ще один маєток полуботків. Згодом ці документи вивчав харківський історик Дмитро Міллер. Мені здається, саме тут і заховано підгрунття для історії про скарби Полуботка. Він був багатим, це

23:08

Speaker A

факт. Історія про арешт і обшук теж реальна. Цілком можливо, що родичам гетьмана вдалося врятувати і частину родинного скарбу. У мережі можна знайти чимало публікацій про те, що князь Олександр Меншиков шукав золото Полуботка в Англії. Бутім він підозрював, що велику частину козацького

23:28

Speaker A

золота вдалося вивести з-під носа у росіян. Меншиков нібито навіть надіслав запит у англійський банк в пошуках багатств Полуботка, але з твердою відповіді звідти не отримав. Проте реальних історичних доказів того, що Мейншиков шукав золото Полубодка в англійському банку немає. І звідки

23:46

Speaker A

взялася ця легенда сьогодні нам невідомо. Але якщо все ж таки уявити, що це може бути правдою, давайте дамо відповідь на питання: чому саме у Лондон міг теоретично відправити своє золото Павло Полуботок?

24:00

Speaker A

[музика] Банк Англії- найстаріший центральний банк світу. Англійці жартома його називають старенька ледіт Streedn Streetт. Він був заснований 1694 року як акціонерна організація, мета якої фінансування державних військових витрат. Незабаром банк став головним фінансовим інститутом Англії, котрий випускав паперові банкноти та обмінював

24:31

Speaker A

їх. А ще тут можна було отримати кредит і покласти гроші на депозит. Банк Англії здобув репутацію найнадійнішої банківської установи в світі.

24:44

Speaker A

Чи міг Полуботок загалом знати про англійські банки? Безумовно, Павло Полуботок міг чути про Банк Англії. А якщо врахувати ту обставину, що московські слідчі шукали гетьманське золото по всій Україні, то банківський депозит у Лондоні цілком міг виглядати вдалим сховком.

25:02

Speaker A

В, існування, такого, скарбу, вірив, професор Олександр Рубець, нащадок Павла Полубодка. Він жив в колишньому полковому місті Гетьманщині Стародубі.

25:11

Speaker A

Це сучасна Брянщина. на зламі X-2 століття. Це був відомий фольклорист диригент і педагог. А один із запорожців на відомій картині Іллі Репіна був змальований саме з пана Олександра. Так от, Рубець провів власне розслідування і обґрунтував те, що золото Полоботка такі

25:31

Speaker A

лежить в англійському банку. Свої висновки професор збудував навколо задокументованої розповіді англійського шкіпера, котру він нібито відшукав в архіві. Його дослідження було опубліковано 1907 року в журналі Новий час, що виходив у Санкт-Петербурзі.

25:49

Speaker A

За словами робця, шкіпер перевозив з Архангельська до Лондона трьох українців, один з яких гетьманський син.

25:56

Speaker A

Із собою троє козаків нібито притягли на борт велику дішку. Уже після прибуття до Лондона мандрівники запитали у шкіпера дорогу до англійського банку. Ну ось такі докази. Але для професора Рубця цього було більш ніж достатньо. У січні 1908 року він запрошує до Стародуба усіх

26:17

Speaker A

нащадків наказного гетьмана. Туди приїжджає близько 350 осіб і всі вони вважалися представниками цього роду.

26:25

Speaker A

Вислухавши докази робця, члени Стародубського з'їзду вибрали зпоміж себе комісію із 25 осіб. Ця комісія найняла фахівців, і ті, озброївшись розслідуванням професора Рубця відправилися до Лондону на пошуки скарбу та повернулися ні з чим. Англійським банкірам був потрібний конкретний документ, що засвідчував би внесення

26:46

Speaker A

суми на депозит. А такого документу в нащадків Полуботка не було. Є ще одна легенда про золота Полуботка, яка гуляє інтернетом. Нібито у 1964 році в одній із швейцарських газет вийшла стаття за авторством такого хлопця на ім'я Гриць Полтавець. Ми не змогли перевірити, чи

27:07

Speaker A

це реальне ім'я і реальна людина, але подивилися в метричних книгах і знайшли чоловіка з таким ім'ям, що був народжений в 1932 році в селі Підсінне біля Переяслава. Але стверджувати, що це саме він, ми не будемо. Так от, у цій

27:22

Speaker A

статті було розказано неймовірну історію. Уявіть собі, 1922 рік більшовики окупували українські землі і створили Советський Союз. На початку совети представляли окуповану Україну типу як незалежну країну. І в неї певний час навіть були свої дипломатичні представництва у декількох країнах. У

27:42

Speaker A

Відні отаке маріонеткове представництво очолював Юрій Коцюбинський, син відомого українського письменника Михайла Коцюбинського. І от одного дня у представництво нібито звернувся прямий нащадок гетьмана Полуботка. І він нібито показав фотокопію документа, котрий мав би засвідчити вклад його предка англійський банк. Автор статті Гриць

28:05

Speaker A

Полтавець пише, що нащадок Полуботка претендував всього лиш на 1% від суми котру вдасться отримати від англійців, а решту скарбу він готовий був віддати в бюджет Советської України. Я в цьому місці. Прошу звернути увагу, як багато в цьому абзаці слова нібито це вже

28:24

Speaker A

показник. Але у своїй статті полтавець переконував, що совські спецслужби у 1922 році загорілися ідеєю відшукати скарби Полубодка. Уже тоді нібито вклад наказного гетьмана виріс до трильона фунтів, бо ж накапали відсотки. На той час ця сума вже складала три бюджети

28:46

Speaker A

Франції. Але, за словами полтавця, на всі запити урядов цієї величності відповідали комуністам відмовою. Але найцікавіше - це суми. У статті цього полтавця йдеться про трильйон фунтів стерлінгів. Якщо припустити, що написане у статті правди, ну і що взагалі була

29:03

Speaker A

така стаття в тій швейцарській газеті то звідки взялася ця сума? Спробуємо порахувати, чи це можливо. Полтавець стверджує, що у Дішках було 200 000 золотих червінців. Швидше за все, мова йде про червінець Петра Пешго, котрий почали карбувати після грошової реформи

29:22

Speaker A

царя. Це була перша золота монета в історії Московії, котру запустили в обіг. Червінець Петра був виготовлений на зразок європейського дуката. Цей черговий плегіат московити зробили для того, щоб зручніше вести розрахунки в міжнародній торгівлі. У діаметрі монета мала 2,5 см, а важила 3,5 г. Проблема

29:45

Speaker A

лиш у тому, що за життя Петра було викарбувано лише 35 000 таких монет. Тож звідки взялося 200 000? Незрозуміло.

29:54

Speaker A

Можна припустити, що основну масу монет у гетьманському скарбістановили все-таки не московські червінці, а європейські дукати. Якщо так, то загальна вага золота мала би складати десь біля 700 кг. Це золото орієнтовно можна оцінити у 75 млн доларів. Здавалося би, не

30:14

Speaker A

настільки вже й велика сума, але тут потрібно іще порахувати відсотки, котрі накапались за минулі 300 років. Згідно із статтею Полтавця, гроші Полоботка було покладено на депозит майже під 2,5% річних. Тож, якщо гіпотетично покласти на депозит 75 млн у 1724

30:35

Speaker A

році, то станом на 2025 суму на рахунку складатиме значно більше трильйона доларів. Тож, якщо уявити, що справді знайшлися документи про депозит Павла Полоботка і через суд вдалося би підтвердити право на його спадок, у такому разі Великобританія мала би

30:54

Speaker A

виплатити Україні суму, яка щонайменше дорівнює річному бюджету Об'єднаного Королівства. Ну, погодьтеся, такий перебіг подій виглядає малореалістичним.

31:05

Speaker A

Хоча у бібліотеці Єльського університету зберігається вводна облігація 1648 року, за якою все ще виплачуються річні відсотки, а пройшло на хвильку більше 360 років. Куратор відділу сучасних книг і рукописів бібліотеки періодично відвідує в Амстердамі голландське управління водними ресурсами, щоб

31:26

Speaker A

забрати відсотки за облігацію. Нещодавно збір за крайні 12 років склав 153 долари. Друзі,, всім, нам, хочеться, вірити, в, дива про те, куди дівся загадковий нащадок і документ, який він приніс у 1922 році до представництва СРСР у Відні. Про це

31:46

Speaker A

історія замовчує. Жодних доказів існування цього загадкового нащадка немає. І все, що розказував Гриць Полтавець у своїй статті, зновутаки якщо ця стаття дійсно була ніяк не підтверджена. Натомість ми, напевно знаємо, що у Полуботка було п'ятеро дітей, котрі успадкували його землі і

32:06

Speaker A

продовжили рід. Три дочки і два сини Яків і Андрій. Після смерті батька сини продовжили службу у козацькому війську отримавши один з найвищих військових рангів Гетьманщини, бунчуковий товариш.

32:19

Speaker A

Згодом полуботки, як і більшість козацьких старшинських родів, стали дворянами Російської імперії. Їхніми спадкоємцями стали представники різних родин, зокрема Забіли, Миклашевські та Милорадовичі.

32:33

Speaker A

[музика] Насправді в історичних джерелах збереглося вкрай мало інформації про козацькі скарби. На відміну від величезної кількості переказів зафіксованих українськими істориками та фольклористами, нібито діжки із козацьким золотом чи сріблом лежать десь у таємних сховках, печерах чи навіть під водою. За народними повір'ями, дістати

33:02

Speaker A

все це багатство зможе лише той, хто чистий душею і має виключно світлі наміри. А от жадібні і нечесні обов'язково загинуть. З покоління в покоління передавалися перекази про річку Скарбну, що знаходилася недалеко від Чортомлицької Січі і на берегах якої

33:19

Speaker A

нібито січовики ховали свою скарбницю. За народними повір'ями, зновутаки, на всіх цих скарбах обов'язково лежало якесь закляття могутніх характерників.

33:31

Speaker A

Та якщо від легенд повернутися до історії, то відразу виникає питання: звідки у низових лицарів могли накопичитися такі багатства? У них же не було ані власних земель, ані замків, ані підданих. Чи є історичне підгрунтя вважати, що великі козацькі клади і досі

33:48

Speaker A

лежать в українській землі? Спробуємо в цьому розібратися. Іще до Хмельниччини козаки отримували свої доходи із кількох джерел. Одним із них була королівська плата занесення прикордонної служби. У різний час розмір місячної платні козака коливався від 5 до 10 злотих. Проте король досить часто

34:08

Speaker A

забував про свої обіцянки, і оплата або йшла із запізненням, або не приходила взагалі. Та козаки не були надто залежними від цих грошей, адже у них було ще одне джерело доходів, яке називалося козацький хліб. Одним із найвдаліших морських походів війська

34:25

Speaker A

запорозького історики називають захоплення кафе, сучасної Феодосії. У ті часи містом володіли турки і створили там один з найбільших невільницьких ринків. Продаж рабів приносив османам величезні прибутки. Тож із південного берега Криму живий товар розвозили по всій імперії. На початку X століття

34:45

Speaker A

козаки на чолі з гетьманом Сагайдачним висадили морський десант і взяли місто штурмом. Запорожці визволили близько 2 000 християнських бранців. Та ніхто з істориків не береться підрахувати скільки золота та іншої військової здобичі, яка називалася козацьким хлібом, вони здобули у цьому бою. Кілька

35:05

Speaker A

разів козаки атакували і сам Стамбул столицю Османської імперії. Без перебільшення, це було одне з найбагатших міст того часу, куди стікалися купці і гроші зі всього світу.

35:17

Speaker A

І після кожного вдалого походу козацькі чайки, перевантажені здобиччю поверталися в Україну. Одним із найвидатніших дослідників козацької спадщини всіх часів був Дмитро Яворницький. Його сучасники на початку XX століття називали батьком запорозьких козаків чи козацьким батьком. Дмитро Іванович є автором численних наукових

35:39

Speaker A

монографій. Усе своє життя у складі археологічних експедицій він вивчав місця, пов'язані з історією козацтва.

35:46

Speaker A

Зокрема, вченому вдалося детально вивчити і описати дніпровські пороги перед їхнім затопленням. Віднайдені ним артефакти і досі зберігаються у музеї Дніпра, котрий, до речі, носить ім'я Яворницького.

36:01

Speaker A

Яворницький активно збирав фольклорні матеріали, серед яких були і численні перекази про козацькі скарби, що були оприлюднені вченим у своїй збірці Запорожжя в залишках старовини і переказах народу. До цих переказів він ставився як до елементу народної пам'яті, традиційних вірувань та

36:19

Speaker A

історичної спадщини. Вони були важливі щоб зрозуміти, як козацтво жило в уяві людей, які місце займало в народній культурі. Висловився Яворницький і про скарби Полуботка. На думку науковця, це черговий міф про золото, котрого ніколи не існувало. Ось його цитата.

36:38

Speaker A

Про, мільйони, наказного, гетьмана Полоботка скажу, що це повна нісенітниця, якою можна тішити лише надто довірливих людей. Кінець цитати.

36:48

Speaker A

На думку Яворницького, такі історії виникали лише з одною метою: зібрати гроші з довірливих людей, котрі вважали себе нащадками козацької старшини.

36:57

Speaker A

Аферисти зверталися до українських аристократів і обіцяли відшукати казкові багатства, котрі нібито залишили їхні козацькі предки. Але при тому авансом просили значні суми коштів на погашення своїх витрат. Звісно ж, ні козацьких скарбів, ні власних коштів довірливі аристократи після цього не бачили. Ось

37:18

Speaker A

уривок із листа Яворницького опублікованого в одній з газет 1908 року. 20 років тому відомий Андрій Ко з Новомосковська видумав мільйони полуботки і об'явив себе ходатаєм за всіх родичів гетьманських перед лондонським банком. Знайшлися люди, які давали йому 2000 і 3 000 рублів на

37:40

Speaker A

витрати. Він все це підібрав, та й був такий. Кінець цитати. А охочих розділити гетьманські депозити було і справді багато. Нащадки козацької старшини зверталися до істориків, щоб документально підтвердити свої родинні зв'язки із полуботками. На їхню думку це давало право на отримання частини

37:59

Speaker A

спадку, нібито залишеного гетьманом у Лондоні. Яворницький писав про це так цитую: "Як із мішка раки, так до мене полізли різні пани нашої губернії. за справами, чи не родичі вони полуботку.

38:13

Speaker A

Ідуть люди похилого віку, ідуть бабусі ідуть дівчата, ідуть до музею, ідуть до хати, ідуть вдень, ідуть уночі. Кінець цитати.

38:23

Speaker A

Сучасні, історики, однозначно, переконані, в тому, що легенда про скарби Полободка є всього лиш гарним міфом. Народний депутат Володимир Яворівський, котрий у 90-му з парламентської трибуни закликав шукати легендарне золото, згодом пояснив свою позицію. За його словами, історія про скарб Полуботка мала б пробудити

38:44

Speaker A

українців, вселити у них віру в те, що державну незалежність можна і треба виборювати. І справді, легенда про козацький скарб стала культурним феноменом на зорі незалежності нашої держави. Вона була уособленням козацької романтики та віковічного прагнення нашого народу до волі. В атмосфері

39:04

Speaker A

злиднів і невизначеності у перші роки незалежності скарби Полоботка дарували людям надію. Попри все і всупереч Москві Україна знову буде багатою, сильною і вільною. Але ми і з вами за перевірені факти. Тож наголошую ще раз: золото Полуботка - це міф. Ніякі трильйони

39:23

Speaker A

несподівано з Англії на нас не посипляться. Як би цього не хотілося тільки своєю працею. Ось така реальна історія.

39:37

Speaker A

[музика]

Topics: Павло Полуботок скарб Полуботка гетьманщина козацька старшина історичний міф Банк Англії Мазепа Петро I рангові маєтності історія України

Вчити це відео

- [Флешкартки з цього відео](https://sozai.app/uk/tools/ai-flashcard-generator/?from=transcript&id=82008)
- [Вікторина за цим відео](https://sozai.app/uk/tools/quiz-generator/?from=transcript&id=82008)

Безкоштовно, створено ШІ за цією транскрипцією. Без реєстрації.


---
This is the markdown twin of https://sozai.app/transcript/treasure-ukraine-talked-about-truth/ — the same content, without the markup.
Published by SozAI (https://sozai.app). Reuse and quotation are allowed with attribution and a link back.
Machine-readable index: https://sozai.app/llms.txt · data API: https://sozai.app/api/