**День жалоби. "Схилимо голови в скорботі". Голодомор 1932-1933 — Transcript & Summary | SozAI**
Source: https://sozai.app/transcript/holodomor-1932-1933-day-mourning/

Документальний відеоролик про Голодомор 1932-1933 років в Україні, що висвітлює трагедію, свідчення та пам'ять про загиблих.

## Key Takeaways

- Голодомор був навмисним геноцидом українського народу, спланованим тоталітарним режимом.
- Мільйони людей загинули від голоду, що спричинило глибокі соціальні та культурні травми.
- Пам'ять про Голодомор є ключем до історичної справедливості та національного визволення.
- Особисті свідчення допомагають зрозуміти масштаби трагедії і її вплив на родини.
- Важливо зберігати правду, незважаючи на спроби приховати чи переписати історію.

## What the video covers

- Голодомор 1932-1933 років — штучно створений голод, що призвів до смерті мільйонів українців.
- Відео містить молитви, спогади очевидців та листи до Сталіна, що ілюструють масштаби трагедії.
- Розповідається про наслідки голоду для сільського населення, включно з дітьми та родинами.
- Описані жахливі умови життя, відсутність їжі, масові смерті та поховання без належних ритуалів.
- Свідчення бабусі Саєнко Марії Калинівни з села Григорівка про особисті втрати під час Голодомору.
- Показано, як влада вилучала зерно та продукти, блокуючи доступ до полів і прирікаючи людей на голод.
- Листи селян до Сталіна, які описують голод і прохання про допомогу, демонструють безсилля народу.
- Відео підкреслює важливість пам'яті та правди про Голодомор для звільнення від минулого.
- Використані історичні документи, свідчення іноземних дипломатів та поетичні вставки для емоційного впливу.
- Заклик до вшанування пам'яті жертв і збереження історичної правди про геноцид українського народу.

## Chapters

1. 00:00 Вступ: молитва і початок розповіді про Голодомор
2. 02:12 Правда про геноцид і історичний контекст
3. 03:41 Масштаби трагедії: кількість жертв і наслідки
4. 04:51 Свідчення іноземного дипломата про події 1933 року
5. 05:43 Життя в селі Полини під час Голодомору
6. 06:51 Особисті спогади Саєнко Марії Калинівни
7. 08:01 Обмеження доступу до полів і наслідки для селян
8. 09:08 Жахливі умови життя і масові смерті
9. 11:23 Листи селян до Сталіна: прохання про допомогу
10. 13:16 Заключні слова: пам'ять і вшанування жертв

Answers

## Questions about this video

Що таке Голодомор 1932-1933 років?

Голодомор 1932-1933 років — це штучно створений голод в Україні, організований тоталітарним комуністичним режимом, який призвів до смерті мільйонів людей.

Які наслідки мав Голодомор для українського народу?

Голодомор спричинив масову загибель населення, руйнування сільських громад, глибокі соціальні травми та страх серед людей, а також довготривалі наслідки для культури і пам'яті нації.

Чому важливо пам’ятати про Голодомор?

Пам'ять про Голодомор допомагає зберегти історичну правду, вшанувати жертв геноциду та запобігти повторенню подібних трагедій у майбутньому.

## Full Transcript — Download SRT & Markdown

00:01

Speaker A

[музика] [оплески] [музика] Нехай святиться ім'я твоє. Нехай прийде царстві твоє як на небі, так і на землі. Хліб наш насочни дані прости на гріши.

00:46

Speaker A

[музика] Амінь. Минулий вік про місся над Україною трьома голодоморами: 1921 по 22, 32 по 33-й і 47-й рік. Такою страшною трагедії, яку пережив український народ в 30-х роках, не отримав жоден із народів в історії людства. Пам'ять тих, хто загинув від

01:28

Speaker A

голодомору 1932-33 років і присвячується наш захід схилимо голови в скорботі. 82 роки тому нам хотіли винести вирок смерті. 82 роки тому мільйони синів і доньок України, мільйони невинних людей, мільйони наших рідних і близьких були без жалю винищені голодомом.

01:52

Speaker A

Тоталітарний комуністичний режим свідомо спланував і здійснив терор нашого народу голодом. 82 роки тому наш народ пережив катастрофу, яка могла зупинити життя всієї нації. Голодомор приніс не лише страждання і смерть. Він посіяв страх серед людей. Тільки правда про геноцид

02:12

Speaker A

українського народу і чиста пам'ять про усіх полеглих здатна звільнити нас від мору минулого. Жила в країна, плакала, стримнала. Проте я твердо свідчити берусь. За всі віки безхліб'яв не загнала нікого в землю Україна Русь. Від тих часів, коли з'явилось рало, голодних мук не відало

02:36

Speaker A

село. Хай не вражай та люди не вмирали. З 20м віком лихо це прийшло. Пам'ять - нескінченна книга, в якій записано все: "Зиття людини, і життя країни. Багато сторінок написано криваво-чорним кольором. Це було не стихійне лихо, а з умисно підготовлений голодомор 1932-33х

02:59

Speaker A

років. Влада забрала у людей все. Все до останнього колоска, до останньої зернини. Це був розбій, свідомо спрямований на фізичне винищення селян, українців. Масове голодування почалося в грудні 1931 року і тривало до вересня 1933.

03:21

Speaker A

22 місяці розстраждав, мучився, вмирав. Моторочно подумати. Але навесні 1933 року, коли настав півголоду, на Україні щодня вмирало голодною смертю 25 000 чоловік, щодини- 1 000, щохвилини- 17.

03:41

Speaker A

Голод протягом 1932-33-х років, за різними підрахунками, від 7ми до 10 млн людських життів. Не нагодує мати Україна, де проголуби діточок своїх. Яка ж би перед Богом нас провина, який ми сотворили гріх? Чи той, що в нас поруйнували храми, прийшли в наш край

04:04

Speaker A

переверні і хами чи не страшно людьми? За жінок, чоловіків, дітей, за малих, дорослих і старих. Не співала півча похоронна, не лунали дзвони за впокій.

04:18

Speaker A

Ні труни, ні хрестів і не тризни. Прямо в яму навіки віків чорносповідь моєї вітчизни і її затамований гнів. На десятиліття можна засекретити архіви, можна приховати в глибинах спецсховищ викривальні документи. Можна замісти сліди злочину. Можна раз і вдруге і

04:38

Speaker A

втретє переписати історію на догоду диктаторів чиї ідеології. Та з пам'яттю народу нічого не вдієш. Вони зберігатимуть правду.

04:51

Speaker A

Сумні події 1933 року відтворено у листах італійського дипломата у місто Харкові консула Греденіго до королевської амбасади Італії у Москві.

05:01

Speaker A

На базері мертвих покидали як купи шмаття у болото з людського гною. Одна дитина сала молоко із грудей мертвої матері з посірим обличчям. Опухлих перевозять товарним поїздом у поле і залишають їх за 50-60 км від міста, щоб там помирали, ніким не баченням.

05:21

Speaker A

Село Рудне, Київська область, померла у Маколочкових дід з бабою. Від голоду вони опухли і здавались величезними.

05:28

Speaker A

Синок уже не ходив, не говорив, а дівчинка від голоду пальчики свої почала обризати. Побачила мати, збожеволіла, напоїла дітей зіллям сама випила. Дарнку помирали всі.

05:43

Speaker A

Село Полини, Житомирщина. До 1932 року в селі не було майже жодної собаки чи кота. Робили спеціальні паски для пацюків. Після дощів червяків збирали, з яких варили борщі чи супи. Заправляли кропивою, іноді лободою. А з чого хліб пекли, щоб тільки знали. Одне можу

06:02

Speaker A

сказати, що борошна, пшениці чи жито там не було. Делікатесам вважалося, коли спечених паляницях була полова, яку ми старанно перетирали на жорнах.

06:16

Speaker A

Похорони настільки часто були, що люди звикли до них, а іноді й навіть заздрили померли. Чим так жити, то краще вмирати чулося серед людей.

06:28

Speaker A

Немає жодної сім'ї, котрі не зачепили б це лихо. Підлуні споконвиків лунає в нашій пам'яті. Однією з таких родин стала родина Огієнко Наталії Яківни. І зараз вона хоче поділитися спогадами своєї бабусі, якій довелося пережити усі жахіття тих страшних днів. Моя бабуся

06:51

Speaker A

Саєнко Марія Калинівна в період голодомору 1932-33 років мешкала в селі Григорівка на Дніпропетровщині Васільківського району.

07:03

Speaker A

Ці роки закарбувались її пам'яті як найстрашніші в її житті. Вона згадувала, що в 1932 році до села приїхали комісари і об'явили продрозвёрстку.

07:19

Speaker A

Селяни узнали, що це таке тільки після того, як з їх подвір'я винесли все, що тільки можна: худобу, птицю, сало, мед, муку, а головне зерно.

07:35

Speaker A

Того року село залишилось без посебного матеріалу, а люди без їжі. В 1933 році восени, коли жито і пшениця колосились і коли, ее люди готувались до жних приїхали солдати і огородили всі поля кордоном.

08:01

Speaker A

Ніхто не мав права підходити до, е, полів, тому що було об'явлено ее відстріл на пораження.

08:11

Speaker A

Навіть маленькі діти, голодні, не мали права підходити до поля. В 1932 році у бабусі народився синок, але годувати малюка не було чим. Е, бабуся голодувала, молока не було і дитина померла.

08:33

Speaker A

Спочатку воно кричало, плакало, простягувало ручаннята до матері, але потім укало, затихло і померло. Через декілька днів помер чоловік.

08:49

Speaker A

Він був високий, струмкий і молодий. І йому треба було для того, щоб повноцінно існувати, їсти, але їжі не було ніякої. Якщо з'являлась в сім'ї якась крихта, він віддавав дітям.

09:08

Speaker A

Зліг і більше не встав. Бабуся пішла по по селу, щоб знайти чоловіків, які б могли викопати яму.

09:18

Speaker A

Вона дуже боялась, що її рідних поховають в загальній ямі. Але чоловіків вона не знайшла. Вони всі лежали, мов мертві.

09:29

Speaker A

Тоді вона взяла лопату, пішла на цвинтар, викопала неглибоку яму, затягла туди чоловіка та немовля і присипала землею.

09:42

Speaker A

Того року село майже вимерло. Їсти було нічого. З'їли все, що тільки можна. Е, птицю на подвір'ї, але не тільки на подвір'ї, але й на дереві. раників у річці, е-е, собак, кішок і навіть щурів.

10:03

Speaker A

Люди були мовтіні, вони йшли, падали і вмирали. Але таке було не тільки у Григорівки на Дніпропетровщині, а було на всій Україні. І особливо тяжко доводилось маленьким дітям.

10:25

Speaker A

Якщо ви думаєте, що ніхто не виступав проти цих злодійських дій на місцях, то глибоко помиляйтесь. Люди виступали і писали вожджу про свої проблеми та голод в Україні. Перегорнемо декілька листів, звернених до Сталіна.

10:42

Speaker A

Шановний товарищ Сталін, чи є закон радянської влади, щоб селянство сиділо голодне, так як ми, колгосники?

10:54

Speaker A

Ми маємо уже із 1 січня 1932 року в своєму колгоспіонта хліба. Ми вирішили спитати, що буде далі, як ми можемо будувати соціалістичне будівництво народного господарства, коли ми приречені на голодну смерть, бо ще до врожаю чотири місяці.

11:23

Speaker A

Питаємо, за що ми бились на фронтах. За те, щоб сидити годинами, щоб бачити, як вмирають діти в корчах з голоду.

11:35

Speaker A

Я хочу жити, та не можу. Помираю з голоду. У нас справжня голодовка. Пуд ржавої муки 100 рублі, пут картошки- 20 рублі. І то нема де купити.

11:58

Speaker A

[музика] На рікні свіча ми готіла критича. Дрі потіла до правди летіла там, де рідний край, де в Україну голоду на шмане день не годинку.

12:31

Speaker A

Бог слівча побівала мати доча. сповівала пісні манілаку [музика] біду недолюбов про чужу орду крово чорнободай [музика] скам'яніла [музика] я свіча повідала мати дитинча спові не в колистці ні, не в колистці, але у труні метрів по ровах їх мільйони по ніби це

13:16

Speaker A

два стонуть дзвони, хто ж Україні Боже нині допоможе. [музика] Навіть свічі не задути. скарги і плачі досі чути усе людимля [музика] досі жать до слів тих що не пору їх потяг у кість голодо мору дошлічна [музика] пам'ять [музика]

14:35

Speaker A

навіть свіча [музика] виготіла [музика] слі І весна повзе на літтях, повзе по мертвих і живих. У долоні сонця урять діти, що дзвінку схапує стріг. І п'ють опухлими вустами оту живицю молоду. Їм жить і жить, та над полями знов воронь,

15:08

Speaker A

каркає підот. Забрали тих, хто із комори пашню останнього вітав. Хто неактивним був учора, сьогодні ворогом ставав.

15:18

Speaker A

Голодний рік, жорстокий світе, дай хоч надію для живих. Весна і сонце ловлять діти, що дзвінку схапує стріг. Голодне лихоліття найболючіше вразло дітей вони виявились не менш захищеними. Смертність дітей, за деякими підрахунками, сягала 50% загальної кількості померлих. Діти значно швидше захворювали внаслідок

15:42

Speaker A

тривалого надоїдання і фізичного виснаження. Стали пусткою сільські школи. бур'янок росли дитячі майданчики, а відсутність учнівського педагогічного колективу сягала подекуди 96-98% рівня попередніх років.

16:01

Speaker A

О діти, діти, ангели небині, чим ви так тяжко і страшно мовчите? Ви вже ніколи рідній Україні своїх сердець і душ не віддасте? Ми не розвівши, загинули дочасно, поклав у землю вас голодомор. Я ж бачив, як важкий та сиглий колос

16:20

Speaker A

схилився над голодними дітьми. Сидить зажурена жінка посеред хати за порожнім столом. На ньому лише ціль. На ослоні троє малих дітей сидять купкою, обнялись і що ще хочуть.

16:37

Speaker A

Мамо, мамо, я їсти хочу. Мамо, мамо, животи хвалить. Мамочко рідненька, дай хоч кріпточку хлібчика. Мати зажорна повертає до неї голову, мовчка дивиться. Діти встають, підходять до неї, вступають з усіх боків, стають на коліна і знову просять.

17:12

Speaker A

Мамо, дайте їсти. Мати Мочка дивиться, а потім каже: "Я вам казочку розповім, а ви слухайте, усі забудете про їжу." Починає розповідати казочку. Десь у темному лісі одне із дітей каже: "Мамо, мамо, в очах темно". Мати все є, підходить до дитини,

17:37

Speaker A

сідає на підлогу, бере голову дитини і схиляє собі на плече. Закрий очі і поспи. Я не хочу очі закривати.

17:49

Speaker A

То дивись на мене, я тебе поколишу. Не колиш мене, мамо, я помираю. Дай мені їсти хоч кріфточку, і я оживу. Нічого, доню, в нас немає.

18:01

Speaker A

Мамочко, я ж помираю і останній раз їсти. Прошу. Нічого в хаті в нас немає. Прости мене, дитино рідна, нічим тебе не врятую. Мати схиляється над дитиною і цілує її. бере на руки і кладе на осві до дітей: "Ходімо, діти, її вже не потрібно. Вона

18:31

Speaker A

померла, добре їй. Боз, що там у тебе в руці? Дай мені, бо хоть соломинку, щоб не втонути в голодній літці.

18:57

Speaker A

Бачиш, мій Бозі, я ще дитинка, тож підрозхож трохи бодай. Світу не бачила білого поз.

19:11

Speaker A

Я пташнятко прибите в дорозі. Хоть би одненьку піночку дай. Возію, зроби, щоби їсти не хотілось.

19:24

Speaker A

Холодно Бозю сніг дуже білий. Бозю, що там у тебе в градці? Голод 1932-33х років чорніє великою плямою на демографічній карті України. Втрат від цього ще не вдалось повернути. Ні матеріальних, ні тим більше людських.

19:49

Speaker A

Говорячи словами Міщенка, мертвим нікому довіритись, крім живих. І нам треба тепер так жити, щоб смерть наших людей була виправдана щасливою і вільною долею нашого народу. Мільйони людей, які загинули у 1932-33х роках голодною смертю, не можуть безслідно розчинитися у часі і просторі.

20:12

Speaker A

Про них пам'ятаємо ми, хто вижив, їх діти та онуки. Пам'ять про голодомор має бути вічною, як реквієм, як пересторога всім сущим на землі.

20:24

Speaker A

Згадаймо в наших молитвах усіх тих, хто страждав і помер під час великого голодомору. Вірю, що в ці дні по всій Україні люди запалять свічки, щоб пам'янути тих, хто загинув від голодної смерті. Хай пам'ять про всіх невинно оббієнних згортує нас живих, дасть нам

20:42

Speaker A

силу та волю, мудрість і наснагу для зміцнення власної держави на власній землі. Зараз просимо запалити свічу пам'яті.

20:52

Speaker A

[музика] Пам'яті тих, хто не дожив. пам'яті тих, хто не долюбив, пам'яті живих та ненароджених.

21:05

Speaker A

Ми хочемо, щоб ніхто ніколи про це не забував. Ніхто не має права про це забути.

21:12

Speaker A

Схилимо голову в скорботі перед невинно бієни. [музика] [музика] Хай світло від свічка у небо летить.

21:44

Speaker A

Хоча б одну душу зігріє в цю мить. що душа ця загублена, спокій знайшла і у вічність до Бога вона відійшла.

21:52

Speaker A

Вічна пам'ять самореним голодом. [музика] [оплески] [музика]

Topics: Голодомор Голодомор 1932-1933 геноцид українського народу історія України тоталітарний режим спогади очевидців пам'ять про Голодомор Україна сталінський режим трагедія

Вчити це відео

- [Флешкартки з цього відео](https://sozai.app/uk/tools/ai-flashcard-generator/?from=transcript&id=79410)
- [Вікторина за цим відео](https://sozai.app/uk/tools/quiz-generator/?from=transcript&id=79410)

Безкоштовно, створено ШІ за цією транскрипцією. Без реєстрації.


---
This is the markdown twin of https://sozai.app/transcript/holodomor-1932-1933-day-mourning/ — the same content, without the markup.
Published by SozAI (https://sozai.app). Reuse and quotation are allowed with attribution and a link back.
Machine-readable index: https://sozai.app/llms.txt · data API: https://sozai.app/api/