**ESG і сталий розвиток | AGRO 360: курс на врожай — Transcript & Summary | SozAI**
Source: https://sozai.app/transcript/esg-staliy-rozvytok-agro-360-vrozhay/

Освітній курс для аграріїв про ESG, сталий розвиток і облік викидів парникових газів в Україні та ЄС.

## Key Takeaways

- Облік викидів парникових газів стає обов’язковим для виходу на європейські ринки.
- Сталий розвиток підвищує конкурентоспроможність аграріїв і забезпечує доступ до нових ринків.
- Ґрунт відіграє ключову роль у поглинанні вуглецю, що вимагає застосування відповідних агротехнологій.
- Ігнорування проблеми викидів призведе до погіршення кліматичних умов і економічних втрат для фермерів.
- Раннє навчання і адаптація до ESG-вимог допоможуть уникнути кризових ситуацій при євроінтеграції.

## What the video covers

- Курс Агро 360 розкриває тренди агросектору та важливість сталого розвитку для українських агровиробників.
- Обговорюється гармонізація українського законодавства з вимогами ЄС щодо ESG-звітності та обліку викидів парникових газів.
- Пояснюється, що таке парникові гази, їх види та їхній вплив на клімат і аграрний бізнес.
- Розглядаються переваги для фермерів, які ведуть облік викидів, зокрема вихід на міжнародні ринки та конкурентні переваги.
- Описується роль ґрунту у секвестрації вуглецю та агротехнології, які сприяють збереженню вуглецю в ґрунті.
- Пояснюється, як зміни клімату впливають на аграрний сектор через зміну погодних умов та появу нових загроз.
- Детально розглядається процес обліку викидів парникових газів у великих агрокомпаніях на прикладі МХП.
- Експерт з компанії Сенгента розповідає про адаптацію українського законодавства до європейських норм ESG.
- Наголошується на важливості навчання та підготовки аграріїв до нових вимог для успішної інтеграції в європейський ринок.
- Обговорюються практичні кроки для фермерів щодо декарбонізації та зменшення викидів CO2.

## Chapters

1. 00:00 Вступ та огляд курсу Агро 360
2. 01:45 Введення в сталий розвиток і викиди парникових газів
3. 03:43 Переваги обліку викидів для аграріїв
4. 05:21 Роль ґрунту у поглинанні вуглецю
5. 06:37 Вплив викидів на аграрний бізнес і клімат
6. 09:14 Процес обліку парникових газів у МХП
7. 16:59 Європейські стандарти ESG та адаптація України
8. 20:59 Рекомендації для фермерів щодо декарбонізації

Answers

## Questions about this video

Що таке ESG-звітність і чому вона важлива для аграріїв?

ESG-звітність — це розкриття інформації про екологічні, соціальні та управлінські практики бізнесу. Для аграріїв це важливо, бо дозволяє відповідати вимогам європейських ринків, підвищує конкурентоспроможність і сприяє сталому розвитку.

Як ґрунт допомагає зменшувати викиди парникових газів?

Ґрунт поглинає вуглець через процес секвестрації, коли органічні речовини і мікроорганізми утримують вуглець у ґрунті. Для цього потрібні агротехнології, які зберігають органіку на поверхні та в структурі ґрунту.

Які наслідки для фермерів матиме ігнорування обліку викидів парникових газів?

Ігнорування призведе до втрати конкурентоспроможності, неможливості продавати продукцію на європейських ринках, а також до збільшення кліматичних ризиків, що впливають на врожайність і витрати.

## Full Transcript — Download SRT & Markdown

00:00

Speaker A

Вітаю. [Музика] [Музика] Друзі, ви дивитесь Агро 360. Курс на врожай. Це освітній курс для українських аграрних підприємців. Ми говоримо простою мовою про тренди агросектору, куди він рухається і як українським агровиробникам ставати більш ефективними та конкурентними. І сьогодні ми будемо

00:33

Speaker A

говорити, як гармонізувати українське законодавство до вимог ЄС про ІG звітність, про викиди парникових газів, як їх обліковувати і навіщо взагалі це робити. Сьогодні зі мною в студії директор департаменту з методології та впровадження цілей сталого розвитку технологічної сфери МХП Семенець

00:53

Speaker A

Олександр, а також керівниця відділу звітності зі сталого розвитку Юлія Шміт. Вітаю. Хочу також зауважити, що сьогодні до нас онлайн приєднається експертка міжнародна з компанії Сенгента Тетяна Смовш. Наразі вона в європейському офісі. Вона нам розкаже, зокрема, куди буде рухатись українське законодавство

01:14

Speaker A

відповідно в контексті євроінтеграції про ІG звітність. І перш ніж ми перейдемо до наших обговорень, [сміх] прошу вас, колеги, детальніше розповісти про вас, про ваш досвід.

01:28

Speaker A

Дуже приємно. Е, мене звуть Юлія. Я працюю в МХП, як ви вже сказали. Загалом мій досвід складає більше 15 років в напрямку екології та соціального розвитку.

01:37

Speaker A

І саме мій відділ в МХП займається розрахунком парникових газів. Я працюю в компанії близько 12 років.

01:45

Speaker A

Відповідаю за методологію та впровадження цілей сталого розвитку, куди входить і питання стратегії компанії щодо сталого розвитку. Ну, загалом, сталий розвиток — це дуже об'ємна тема. Ми сьогодні зосередимося лише на викидах парникових газів. А давайте тоді ми роз'яснимо фермерам, які

02:04

Speaker A

нас слухають, що таке парникові гази, звідки вони беруться і загалом, навіщо це фермерам. Парникові гази, якщо ми говоримо саме про аграріїв і фермерів, вони утворюються в дуже багатьох процесах в цьому секторі і можна їх поділити на механічні, немеханічні, які в свою чергу викликають

02:31

Speaker A

саме парниковий ефект. Нам всім відомі ці слова і назви. І якщо говорити про аграріїв, то саме немеханічні утворення цих парникових газів переважають. Серед них є, наприклад, найбільш відомий всім — це CO2. І також є метан, також є оксид діазоту.

02:57

Speaker A

Насправді, ще кілька років тому, напевно, можна було сказати, що можна на це не зважати, так і не намагатися розрахувати ці викиди, але переваги є очевидними. По-перше, це є вихід на міжнародні ринки, тому що ми йдемо в Європу і європейське законодавство

03:13

Speaker A

передбачає і зараз вже вимагає від нас вести цей розрахунок. Це дає фермерам певні переваги в можливостях конкурентних, тобто вони стають більш конкурентноздатними.

03:24

Speaker A

Аграрію, крім того, щоб виростити врожай, його потрібно комусь продати. А є такі культури, які в принципі не купуються, якщо викиди парникових газів не пораховано. Такі як ріпак, ріпакова олія. Якщо ти як фермер не порахував, а то це має робити тоді твій покупець. І

03:43

Speaker A

ось якщо ти порахував і виходиш на ринок із певним значенням викиду парникових газів, то ти стаєш більш конкурентним, маєш більшу конкурентну перевагу.

03:57

Speaker A

Тут треба зробити маленький такий відступ. Станом на сьогодні науковці вважають, що вуглекислого газу в атмосфері знаходиться, якщо казати цифрами, 400 ppm, тобто це частинок на мільйон. Нам для того, щоб не було підвищення температури і залишалося так, як є сьогодні, як нам комфортно,

04:17

Speaker A

потрібно мати 350. І нам потрібно якраз ці 50 ppm забрати з атмосфери. Для того, щоб це уявити візуально, ми кажемо про те, що 1 ppm — це 1 кубічний кілометр графіту. Тобто станом на сьогодні у нас є зайвих 50 кубічних кілометрів графіту, який

04:38

Speaker A

необхідно прибрати з атмосферного повітря для того, щоб ми повернулися до індустріального періоду, коли людство ще не внесло такого антропогенного навантаження, як воно існує станом на сьогодні. І ось земля, вона може прийняти цей вуглець, але не напряму,

04:53

Speaker A

а через є так звана секвестрація вуглецю, тобто це перенесення та утримання вуглецю в ґрунті. І от у нас, як у людства, є задача, яка складається із двох складових. Перше — це прибрати вуглець той, що є зайвий, а

05:10

Speaker A

друге — це не допустити нового утворення в атмосферному повітрі. І виходить у нас, що якраз рослинництво воно і є основним гравцем на цьому полі.

05:21

Speaker A

Ви говорите, що ґрунт може поглинути. Чи він сам по собі може поглинути, чи потрібно якісь дії з ним зробити?

05:28

Speaker A

Він не може поверхню свою поглинути CO2. Йому потрібно, щоб цей вуглець був розчинений із органічних речовин, переведений у вуглець або більш там дрібні форми. А потім мікроорганізм уже всередині і отже його приймають, переварюють умовно, да, і він

05:48

Speaker A

залишається в ґрунті. Тобто йому потрібно потрапити під поверхню ґрунту. Тобто це має бути зелена маса, які там покривні культури, сидерати, які потім переорюються в ґрунт або залишається на ньому своєю зеленою масою і на ньому вирощується новий врожай.

06:03

Speaker A

По суті, покривні культури зберігають цей вуглець і стерня, яку ми маємо теж залишати у ґрунті. Ну, тобто і тому застосовуються технології там, стріптил, щоб більше органіки на ґрунті залишали.

06:16

Speaker A

Технології стріптил спрямовані на те, щоб не було зайвого перевертання пласта ґрунту і щоб не було оцього окислення.

06:24

Speaker A

Тобто навпаки, щоб він з ґрунту не потрапляв. Конкретно, приклад, ми беремо одного фермера, там, Вінницька чи Кропивницька.

06:37

Speaker A

Взагалі, як це його стосується? Ці викиди CO2? Бо він може сказати, що я класично, як завжди, обробляв ґрунт, вирощую собі пшеницю, продаю її і мене це не стосується.

06:49

Speaker A

Тобто, щоб винести за дужки моральний аспект і залишити виключно бізнесовий, можна казати про те, що його продукція, яка вирощена сьогодні тими методами, які не відповідають вимогам сталого розвитку, завтра не буде куплена. Йому потрібно вже сьогодні готуватись до того, що якщо наша країна

07:08

Speaker A

вступає в Європейський Союз, то до нас будуть застосовані ті норми, які існують там. І відповідно той товар, який він вирощує, не буде куплений по тій ціні, яку він заклав собі у свою економічну модель.

07:27

Speaker A

Якщо казати в цілому, до чого може призвести ігнорування цієї проблеми, то це до того, що концентрація парникових газів в атмосферному повітрі буде збільшуватись, температура на поверхні Землі теж підвищуватиметься і відповідно ті процеси, які сьогодні відбуваються в навколишньому середовищі,

07:49

Speaker A

вони будуть відбуватись по-іншому. Тобто буде підвищення температури в середньому по землі, що призведе до того, що банально почнуть танути льодовики.

07:59

Speaker A

Десь там в тундрі теж буде ця мерзлота, вічної мерзлоти теж втягнеться, а там зберігається багато метану, який буде підніматись в атмосферне повітря і підніматись рівень світового океану.

08:14

Speaker A

Коли ми кажемо про оксиди діазоту, ми кажемо про те, що це кислотні дощі, бо він теж вступає в реакцію з водою. І ми будемо отримувати кислотні дощі, які теж негативно впливають і на ґрунт, погіршуючи його родючість, і на людей,

08:28

Speaker A

на яких вони теж падають. Якщо танення льодовиків для фермерів можуть здатись трішки далекими від їхньої діяльності, то можна сказати, що цей парниковий ефект напряму має вплив на їхній бізнес, тому що він може призводити до зміни клімату, відповідно

08:42

Speaker A

буде більше або ж навпаки менше дощів. Тобто треба буде теж коригувати ведення свого сільського господарства. Так само з'являтись можуть нові комахи, нові загрози. Ну, навіть комахи можуть, їх може стати більше і тобі потрібно буде більше налетіло. Це приклад в нас

09:02

Speaker A

посухи в Бесарабії. Тобто ми конкретно зараз уже бачимо цю зміну і фермери самі відчувають, тому що це може бути на їхньому полі.

09:11

Speaker A

Більше комах, більше засобів захисту рослин, відповідно більші видатки, більше операцій. А потім що робити із тими залишками пестицидів, які залишаються в продукті? Як їх продати?

09:24

Speaker A

Тому, хто контролює, контролює їх якість. Тобто це таке теж замкнене коло. Колеги, можливо, ви поділитесь досвідом, як саме в МХП відбувається облік парникових газів?

09:39

Speaker A

Якраз мій відділ займається тим, що розраховує парникові гази. І можна поділити цей шлях на два етапи. Перший — це збір даних. І насправді він, на мій погляд, складніший, ніж другий — сам розрахунок викидів. Тому що якщо

09:55

Speaker A

особливо компанія велика і якщо особливо ц...

10:15

Speaker A

де що було спалено і деколи ці дані обліковуються якоюсь системою, десь бухгалтерським обліком. А буває так, що ці дані обліковуються і в журналах і потрібно тоді збирати ці ці [прочищення горла] дані якусь вручну більш мануальну. По-різному є. Ми

10:30

Speaker A

збираємо ці дані, тоді ми їх аналізуємо. Ми теж готуємо е ці дані для того, щоб вони були придатні для подальшого розрахунку. І вже потім, використовуючи коефіцієнти, десь ее десь наші вже прямі аналізи, ми проводимо сам розрахунок.

10:46

Speaker A

Тобто це по факту це е модель наша виглядає як е дуже велика Excel-таблиця і не одна. Це багато файлів, багато формул, багато коефіцієнтів, в яких ми розраховуємо ці цифри і в результаті маємо по кожній категорії викиди парникових газів. в CO2 еквіваленті,

11:04

Speaker A

тобто вже він містить в собі інші парникові гази, як метан чи е оксид діазоту переведений е через коефіцієнти в еквівалент CO2.

11:14

Speaker A

Тут чимало інформації, насправді теж діляться оця інформація, якщо так для розуміння, її можна поділити теж на і ділять її методології на три сектори.

11:23

Speaker A

Перший - це наші прямі викиди. Він називається Сope 1, тобто це наше спалення природного газу. Ось ці викиди з грунту, обробіток грунту, тваринництво, рослинництво. Другий скоп 2 - це використання електроенергії, тепла, пари, закупленої електроенергії.

11:37

Speaker A

Тобто, коли ми її купуємо в постачальників, вона вироблена десь на ТЕС і ми її купуємо теж враховуємо цей викид. І третій - це вже scope 3. Ее це викиди від наших постачальників і від наших клієнтів, які ми так само

11:50

Speaker A

враховуємо в глобальний наш викид. Тобто фермерам багато чого треба обліковувати, збирати дані, які можливо вони і не усвідомлювали, що це впливає, що але вони в них точно є. Але вони точно є. Їх їх не потрібно вигадувати, їх потрібно просто фіксувати в якійсь

12:08

Speaker A

системі для того, щоб вона просто зберігалася і по нашому запиту або одразу готувати там в певній таблиці протягом року для того, щоб потім на це не витрачати не витрачати часу. Ми хочемо допомогти нашим постачальникам цей процес зробити більш простішим. І

12:25

Speaker A

тут мабуть теж багато що може розказати і Сінгента зі свого боку, оскільки нам, наприклад, важливо, коли Юля розповідала про SC-3, чим більше вхідних даних вже відомо і підтверджено третьою стороною, тим проще рахувати. Якщо ти купуєш певну продукцію у виробника або у

12:42

Speaker A

постачальника, якого ці викиди вже пораховані, тобі не потрібно ніде шукати ці коефіцієнти. Ти просто береш їх і як пазл додаєш до своєї мозаїки. Ось і все.

12:57

Speaker A

Перейдемо до питання. Як взагалом, чи можна скоротити ці викиди СО2 фермеру? Які заходи він може зараз уже зробити для того, щоб покращити ситуацію?

13:07

Speaker A

Мабуть, потрібно спочатку порахувати, визначити базовий рік, від яки рухаєшся. Так само робить ІМХП. Ми маємо визначити базовий рік, з якого починаємо рахувати.

13:18

Speaker A

Для нас це той рік або коли ти починаєш, або коли є найбільше у тебе ее якісних даних вхідних. І від того є, як для фермера, в нього є дуже прості речі, які допоможуть йому стовідсотково зменшити викиди перникових газів. Це

13:33

Speaker A

застосовувати ощадливі методи обровілки ґрунту або там міні мінімальні, або там стріптіл, no. це збільшувати ефективність е роботи самої техніки на полі, щоб було менше руху її і відповідно менше споживання викоптного палива. Це сівозміна коректна, це використання зеленої покривної маси там сидератів.

13:58

Speaker A

І відповідно, крім того, ще і елементи, якщо там фермер не готовий до точного землеросту, але певні елементи для того, щоб вносилась тільки стільки, скільки потрібно туди, куди саме потрібно і зменшувати, в принципі, споживання будь-яких ресурсів, в тому числі там, якщо використовувати

14:15

Speaker A

воду для зрошення, то її треба менше зрошити. Але я думаю, не варто поспішати лякати фермерів вже заходами щодо скорочення, адже вони можуть справді подумати, що це велике вкладення. І нам зараз на тому етапі, на якому ми знаходимося в

14:28

Speaker A

Україні наприклад потрібно зосередитись саме на розрахунку викидів того, що є на сьогоднішній день. І це вже дуже багато, насправді. Тобто, якщо би всі вже почали це впроваджувати, рахувати, то вже наступним етапом потрішки можна починати думати, ставити цілі і потрошки скорочувати, щоб, тобто,

14:44

Speaker A

щоб не думали теж фермери і ті, хто ведуть бізнес, що це от треба сьогодні розрахували, завтра скоротили і от так.

14:52

Speaker A

Це насправді дуже довгий процес. І в досвід компаній європейських показує те, що найбільш ось ефективно, коли є хтось, хто зацікавлений і готовий ділитись досвідом і навчати, навчати своїх постачальників, е, показувати, як це рахувати. І це справді працює.

15:14

Speaker A

Чому вже зараз аграріям важливо включатись саме в цю тему обліку? Вже сьогодні є контракти, в яких є премія. Е, якщо ти вирощуєш культуру із, е, певним із значенням викидів парникового газів, що не пере не перевищують певний поріг.

15:30

Speaker A

Угу. Якщо ти вирощуєш, е, із такими значеннями, ти можеш отримати премію. Вона різниця від покупця до покупця. Це перше. Друге, деяку продукцію можуть і не купити, якщо ти не порахував. І третє, є програми, які тебе стимулюють фінансово в тому, щоб ти застосовував ті

15:46

Speaker A

методи обробітку ґрунту, за які ти сам не візьмешся. через те, що економічний ефект може бути не одразу.

15:54

Speaker A

І я би ще додала законодавство, тому що в Європі вже зараз впровадили СРДІ директиву ІСРС стандарт, який передбачає звітність по сталому розвитку. І так він спочатку залучає великих гравців, але покроков, покроково будуть залучені усі.

16:09

Speaker A

І вже в Україні зараз теж він приходить до нас і відбуваються зміни теж в законі про бухгалтерський облік, що робить ці розрахунки в нас обов'язковими. І так, можливо, не сьогодні і не наступного року і ще не через рік прийде до них ця

16:23

Speaker A

відповідальність, але вона точно прийде і краще бути до неї готовими зараз. Точно прийде і не пізніше 30-го року, що характерно.

16:31

Speaker A

Точно. Питання екології, сталого розвитку. Нарешті справді от слово факультативне дуже вдало. Перестають бути факультативними і стають обов'язковими.

16:39

Speaker A

Так, колеги, дякую. Ми загалом тут зрозуміли, що облік CO2 він важливий для фермерів і загалом для всього агросектору в контексті саме євроінтеграції, міжнародної торгівлі. І більш детально про наш євроінтеграційний курс і міжнародні зобов'язання розкаже наша міжнародна експертка Тетяна Смовш,

16:59

Speaker A

яка до нас вже приєдналась зі свого європейського офісу. Вітаю, Тетяну. Вітаю. Мене звуть Тетяна Смовч. Я очолюю відділ сталого розвитку компанії Сенгента. Наш відділ займається питаннями сталового розвитку, адаптації законодавства України до вимог Європейського Союзу. Оскільки ми, а, досить активно залучені до роботи з

17:21

Speaker A

регуляторами, то ми розуміємо, куди глобально рухається сільське господарство світове, які інновації зараз потрібні для ринку, що нас очікує найближчі три роки і як до цього підготуватися. Тетяно, які загалом в ЄС є вимоги стосовно екологічного аспекту ведення сільського господарства і на що

17:42

Speaker A

очікувати українським фермерам? А українські фермери мають розуміти і готуватися до того, що протягом 26-28 року система українського законодавства буде змінюватися досить кардинально та буде повністю адаптуватися до вимог Європейського Союзу. Як підготуватися до цього? То, по-перше, потрібно потрібно вже зараз зробити аудит та зрозуміти, де

18:11

Speaker A

є пробіли і звернутися до відповідних експертів. Друге питання - це те, що а що від вас будуть вимагати? Більше відповідальності подачі інформації, більше простежуваності. Ваша інформація має має бути більш доказова. Ви маєте показати метрики, по яких ви вимірювали

18:31

Speaker A

systни білети, бази даних, журнали. Це все має бути зафіксовано та має ввестися. щодо даних, то потрібно розуміти, що так чи інакше, не дивлячись на можуть мінятися законодавство, може мінятися політична обстановка, може мінятися повністю там безпекові обставини, в яких знаходиться країни,

18:51

Speaker A

але ринок все одно так чи інакше базові дані буде вимагати. Ринок буде вимагати вас показати, наскільки екологічно випускається продукція, наскільки зберігаються умови праці виробників, які працюють на ваших підприємствах, на наскільки стало ви можете випускати цю продукцію та постачати її на зовнішні

19:12

Speaker A

ринки. Чи можете, будь ласка, пояснити, що означає термін і звітність і яка її сутність, що вона передбачає? По суті, ESG практики - це розкриття, як структурований ваш бізнес, наскільки він надійний і наскільки він простежуваний.

19:29

Speaker A

Як розшифровується EG - це environment. Це що стосується екології, тобто наскільки виробництво є екологічним, яким є впливи на воду, водні ресурси, на грунти. Social - це люди, це насамперед захист умови праці. ваших робітників.

19:50

Speaker A

Вплив на громади - це також дуже, дуже важливо. Якщо у вас великий бізнес, то наскільки він відповідальний і наскільки він взаємодіє з громадами, в яких ви працюєте. Governnance - це система управління, тобто як управляються, як мітингуються ризики потенційні. Для чого

20:07

Speaker A

це потрібно е вам, як виробнику? По-перше, це збільшує впевненість в якості вашої продукції. По-друге, це набагато краще зберігає вашу репутацію як надійного постачальника. І третє - це насамперед ця інформація потрібна для фінансування та страхування бізнесу. Тому що для

20:30

Speaker A

будь-якої фінансової інституції чи страхової компанії, наприклад, дуже важливо мати надійного партнера. І для цього він має надати розуміння, як працює компанія.

20:41

Speaker A

Які основні вигоди отримає аграрний бізнес від впровадження і чи звітності? Ну, насамперед, це я б розділила їх на два фактори. Це внутрішній фактор, тобто це прогнозованість та структурованість вашого бізнесу. Тобто ваш бізнес стає більш системним. І, наприклад, такі

20:59

Speaker A

напрями, як попередження ризиків від погоди, а особливо від екстремальних послуг, мерозів, ви маєте протокол дій, що ви робите в таких випадках. Тобто це найбільш дає більш стабільний та прогнозований бізнес. Ви стаєте готовими до вимог країн ЄС без авралів. Тобто ви плавно підходите до

21:24

Speaker A

запровадження європейського законодавства. Ви підготовлені, коли воно вже буде прийнято. Тому що ми повинні розуміти, що з моменту вступу до Європейського Союзу все законодавство, яке діє на території Європейського Союзу, стає обов'язковим для виконання в Україні. З точки зору зовнішніх

21:42

Speaker A

факторів це дає вам більш прогнозовану фінансову стабільність, тому що для фінансових інституцій та страхових компаній ви стаєте надійним партнером.

21:51

Speaker A

Тетяно, які б висновки та рекомендації ви могли дати українським фермерам в контексті нашої сьогоднішньої розмови?

21:58

Speaker A

Ми повинні розуміти, що український аграрний сектор зараз знаходиться на одному з найвирішальному етапі процесі євроінтеграції. Що потрібно зробити зараз? Потрібно підготуватися. По-перше, провести аудит вашого виробництва до вимог Європейського Союзу. щодо екології, добробут тварин, збереження ресурсів, поводження з водними

22:23

Speaker A

ресурсами. Також дуже рекомендуємо оцифрувати максимально господарство. Це дасть простежувальність та біобезпеку, і це набагато полегшить процес звітності.

22:35

Speaker A

Також дуже рекомендуємо активно приймати участь у навчанні та консультаціях. Це дуже важливо, тому що в директиви великі, вимоги досить високі і краще, чим раніше ми почнемо процес навчання, тим буде краще на момент вступу до Європейського Союзу.

22:53

Speaker A

Е, Тетяно, щиро дякую вам за таку фахову, експертну думку стосовно ІЖG звітності. І я думаю, що фермерам стало більше зрозуміло, навіщо це.

23:04

Speaker A

Дуже дякую. Мені дуже приємно бути корисною в цих цих досить складних для наших клієнтів питаннях. Юлія Олександр, якщо повернутись до МХП, яку довгострокову стратегію має ваша компанія?

23:17

Speaker A

Тут, мабуть, я зможу надати відповідь. Компанія станом на сьогодні вже розробила стратегію сталого розвитку. Е, вона складається з двох великих блоків. Один блок - це соціальний, інший технологічний. Ми для себе прописали цілі ее по кожному із аспектів. І з наступного року ми будемо

23:36

Speaker A

розробляти плани, конкретні впровадження. І ось ми для себе точно рухаємось в тому, щоб максимально збільшити земельний банк, який відповідає вимогам зменшеного обробітку грунту, щоб у нас був стриптіл, no. Ми точно будемо вкладатись в покривні культури, в в точне землеробство,

23:56

Speaker A

оскільки це не тільки вимога стала розвитку, а це є і фінансова складова, яка дуже суттєво впливає на єбіду. А-а, і, е, ми хочемо впровадити всі максимально доречні і ті, що можна застосувати практики і вимоги законодавства стосовно благополуччя тварин.

24:17

Speaker A

Припустимо, що зараз фермери, які нас слухають, зацікавились декарбонізацією, зменшенням, е, викидів CO2 і їх обліком.

24:25

Speaker A

Чи може МХП якось допомагати консультувати фермерів в цьому напрямку? Так, як ми вже казали, ми готові ділитися досвідом. Ми навіть готові розробити і в співпраці з Сенгентою певні інструменти, які ми зможемо розповсюджувати серед фермерів. Е, [музика] як я вважаю, головне - це їхнє бажання

24:45

Speaker A

долучитися, а ми з нашого боку готові ділитися. Якщо у вас залишились питання до наших експертів, ви можете їх залишати в коментарях і ми надамо відповідь. І я щиро дякую нашим експертам за те, що ви поділились своїм досвідом з фермерами.

25:01

Speaker A

Ми це дуже цінуємо. Дякую за запрошення. Дякуємо вам. [музика] la [музика]

Topics: сталий розвиток ESG парникові гази агросектор аграрії декарбонізація викиди CO2 законодавство ЄС конкурентоспроможність сільське господарство


---
This is the markdown twin of https://sozai.app/transcript/esg-staliy-rozvytok-agro-360-vrozhay/ — the same content, without the markup.
Published by SozAI (https://sozai.app). Reuse and quotation are allowed with attribution and a link back.
Machine-readable index: https://sozai.app/llms.txt · data API: https://sozai.app/api/