**«Довженко. Великий компроміс» — як режисер маневрував між власними ідеалами та тоталітарним режимом — Transcript & Summary | SozAI**
Source: https://sozai.app/transcript/dovzhenko-great-compromise-director-ideals-totalitarian-regime/

Документальний огляд суперечливої постаті Олександра Довженка: як режисер балансував між ідеалами та сталінським режимом, його пропагандистські фільми 1939 року і щоденникові свідчення.

## Key Takeaways

- Довженко поєднував щиру художню творчість з офіційною пропагандою через страх репресій.
- Його щоденники та агентурні донесення суперечать публічним висловлюванням, показуючи внутрішній конфлікт.
- Світове визнання принесла насамперед «Земля», тоді як пропагандистські роботи здебільшого забулися.
- Компроміс із режимом був усвідомленим вибором заради виживання.

## What the video covers

- Довженко визнаний як один з найвидатніших українських кінорежисерів, автор фільму «Земля», але його творчість суперечлива через оспівування радянського устрою.
- Фільм про визволення Західної України 1939 року та участь режисера в народних зборах показують його роль як агітатора і пропагандиста.
- Щоденникові записи та агентурні донесення свідчать про критичне ставлення Довженка до радянської влади, що суперечить його публічним заявам.
- Фільм «Звенигора» здобув світове визнання і став основою для його епічного задуму про історію України.
- Критика «Землі» з боку Дем'яна Бєдного стала серйозною психологічною травмою для режисера.
- Вихід на екрани фільму «Щорс» і схвалення Сталіним пов'язуються з відчуттям безпеки режисера наприкінці 1930-х.
- Ведучий порівнює Довженка з Ейзенштейном, відзначаючи різницю в їхній позиції щодо пропаганди.
- Після смерті Сталіна Довженку дозволили працювати над новими проектами, зокрема про будівництво ГЕС на Дніпрі.
- Довженко розглядається як фігура, що пішла на «великий компроміс» заради збереження життя і творчості.

## Chapters

1. 00:00 Вступ: Довженко як культурний символ і суперечлива фігура
2. 04:00 Пропагандистські фільми 1939 року і поїздка на Західну Україну
3. 10:00 Щоденники Довженка та агентурні донесення
4. 16:40 Звенигора, Земля і критика з боку влади
5. 30:00 Фільм Щорс і відчуття безпеки при Сталіні
6. 43:20 Порівняння з Ейзенштейном і творчі конфлікти
7. 51:40 Післясталінський період і підсумки творчості

Answers

## Questions about this video

Чому Довженко створював пропагандистські фільми, якщо був критично налаштований до режиму?

За свідченнями, Довженко розумів, що без компромісу під загрозою опинилося його життя. Дослідники вважають його вибір усвідомленим компромісом заради виживання і можливості продовжувати творчість.

Чому фільм «Земля» одночасно здобув визнання і спричинив критику?

«Земля» принесла Довженку світове визнання як один з найкращих фільмів німого кіно, однак у радянській пресі, зокрема через фейлетон Дем'яна Бєдного, його піддали різкій критиці, що стало для режисера серйозною психологічною травмою.

Що свідчать щоденникові записи Довженка про його ставлення до радянської влади?

Записи та агентурні донесення показують, що режисер бачив бідність, безробіття і культурні втрати на Західній Україні та критично оцінював дії радянських чиновників, що суперечить його публічним заявам у фільмах.

## Full Transcript — Download SRT & Markdown

01:02

Speaker A

Олександр Довженко - це один з найвідоміших українських кінорежисерів. Його чорно-білий фільм "Земля" визнаний в світі як один з найкращих фільмів епохи німого кіно.

01:17

Speaker A

Ім'я Довженка назавжди вписано в історію світового кінематографу. А в українській культурі Довженко є одним з її стовпів разом із Шевченком чи Сковородою.

01:30

Speaker A

Але водночас Довженко складна і суперечлива історична фігура. Адже в своїх творах він оспівував ленінський комунізм, дружбу російського і українського народів і вважав Сталіна великою людиною, що врятувала йому життя.

01:51

Speaker A

Мене звати Віталій Гордієнко, я більше семи років веду YouTube-канал про українське кіно, і сьогодні я хочу зрозуміти: в чому унікальність Довженка?

02:04

Speaker A

Чому його фільми, що оспівували радянський устрій, були заборонені в СРСР, але водночас показувались закордоном?

02:14

Speaker A

За що він отримав Сталінську премію? Чому ще за часів радянської влади на його честь називалися вулиці, йому ставили пам'ятники, хоча НКВС вважало його українським націоналістом?

02:35

Speaker A

Я спробую знайти відповіді на ці запитання разом із кінознавцями, режисерами та істориками. "Вночі та зранку росіяни двадцять разів обстріляли прикордонні території та населені пункти Сумської області.

03:01

Speaker A

Зафіксовано сімдесят один вибух, повідомила обласна військова адміністрація в Telegram. Через небезпечну ситуацію цього тижня буде збільшена кількість населених пунктів в області для проведення примусової евакуації. "Радянський уряд вважає своїм священним обов'язком подати руку допомоги своїм братам-українцям і братам-білорусам, які населяють Польщу".

03:35

Speaker A

Довженко найбільш відомий за його німі фільми "Звенигора", "Арсенал" та "Земля", але у 1939 році він зняв брехливий, пропагандистський фільм про вересень 1939-го, коли внаслідок змови СРСР і нацистської Німеччини було окуповано Польщу. Довженко став відвертим пропагандистом.

04:00

Speaker A

Тобто і по формі, і по вигляду - 24 вересня 1939 року, коли одягнув форму. Він вперше одягає військовий однострій, як тоді говорилося, і Довженко вперше починає працювати в документальному фільмі.

04:21

Speaker A

Періодично в кадрі можна побачити самого Довженка. ВИЗВОЛЕННЯ українських і білоруських земель від гніту польських панів та возз'єднання народів-братів в єдину родину. Закадровий текст до фільму також написаний ним. План фільму і монтаж - О. Довженко, співрежисер - Ю. Солнцева, композитор - Б. Лятошинський.

04:28

Speaker A

План фільму і монтаж - О. Довженко, співрежисер - Ю. Солнцева, композитор - Б. Лятошинський. Річка Збруч. Овіяна сумом століть, оспівана в сумних піснях. Текла вона в народних думах - глибока як море і широка, не перейти довіку. Річка розділяла український народ.

04:47

Speaker A

Вона була кордоном. Ось вона, колонія польського імперіалізму. Порізана на вузенькі смужки, безправна, неписьменна, обірвана польська рабиня.

05:02

Speaker A

88% землі в руках поміщика та попа. 12% у селянина, важкі податки, численні штрафи та екзекуції.

05:10

Speaker A

60% дітей хворі на рахіт і туберкульоз... Хрест на Західну Україну. Приїхав, між іншим, як один з... непростий режисер, там документаліст.

05:22

Speaker A

Він їхав знімати документальний фільм «Визволення», здається, так називався цей фільм. Але він їхав і як агітатор.

05:28

Speaker A

Тобто він проводив зустрічі з людьми, він брав участь у цих так званих народних зборах в жовтні 39-го року, які проголошували приєднання Західної України до Української Радянської Соціалістичної Республіки.

05:39

Speaker A

Ми принесли їм новий закон вільної людини - Конституцію великого Сталіна. Ми розповідали їм історію нашого народу.

05:46

Speaker A

Говорили про радісне творче життя, про право на освіту, на роботу і відпочинок, про землю і ліси. УРА!

05:59

Speaker A

Довженко в той час виступав не просто як режисер, а як політик, агітуючи за радянську владу і водночас керуючи знімальною групою. Йому треба показати звільнення Буковини, яка вже звільнена.

06:21

Speaker A

Ця кінематографічно-бюрократична машина працює дуже повільно. Дуже довго, два тижні формується група, і ця група їде знімати визволення Західної, так зване визволення Західної України і Західної Білорусі, яке вже відбулося.

06:43

Speaker A

Виконуючи волю австрійських імперіалістів, польський уряд втягнув народ у згубну війну, і через десять днів штучної польської держави не стало. Це була неприємна, антипольська пропаганда, яка була зроблена без будь-якого сумніву.

07:04

Speaker A

Довженко, як гуманіст, мав би уважніше придивитись до цього історичного періоду. Зараз нам, полякам, зрозуміло, що українці могли радіти об'єднанню земель, в якому часто виступали більшістю.

07:20

Speaker A

Але навряд чи вони не помічали, що втрачають залишки свободи, які у них були навіть при Речі Посполитій.

07:32

Speaker A

Хай з нами вічно живе наш великий творець, великий пророк великого, широкого розуму цілого світу, наш приятель і боронитель - великий Сталін. Довженко вів щоденник, в який записував свої думки, враження і ідеї для фільмів. Його спогади про похід на Західну Україну і Буковину

07:57

Speaker A

в приватних розмовах, які збереглися в агентурних донесеннях, зовсім відрізняються від того, що він говорить у фільмі. З донесення агента «Стріла», колеги Довженка, письменника Юрія Смолича. Багато уваги Довженко у своїх висловлюваннях приділив своїм враженням від поїздки на Буковину.

08:20

Speaker A

Чернівці, сказав він, чудове місто. Народу там, на Буковині, жилося набагато краще, ніж у нас.

08:26

Speaker A

Коли у нас їдеш поїздом, то ніде не зустрінеш радісних облич, ошатного оздоблення, усюди убогість, бідність, пригніченість.

08:37

Speaker A

На площі в Чернівцях каруселі, всякі наївні, народні розваги. Так наші ідіоти негайно, після приїзду, вирішили прибрати з площі карусель.

08:47

Speaker A

Чернівці - головне місто краю. На сто двадцять п'ять тисяч жителів тут було десять тисяч безробітних, десятки підприємств закрито, жодної української школи.

08:55

Speaker A

Єдиною формою культурного обслуговування мас була карусель. Навіть не одна, а цілих три. Стояли вони в центрі міста на великій площі.

09:05

Speaker A

Під шарманку тут закручували голови бувалим парубкам і дівчатам, які приходили сюди з навколишніх сіл на базар. Ми туди несемо нашу брутальність, неделікатність, некультурність, відчуття таке, що ми не більш організована культура, а нижча.

09:20

Speaker A

відчуття таке, що ми не більш організована культура, а нижча. Вони здивовано бачать, як при нас усе руйнується, як жадібно розхапують речі.

09:28

Speaker A

Взагалі наші поводяться там погано. На Західній Україні нас зустрічали торік дивовижно, а тепер ми довели до того, що там шириться повстанський рух.

09:39

Speaker A

По щоденникових записах можна впевнено сказати - Довженко знав і бачив всі недоліки радянської влади, і агентурні донесення, які робили колеги з його найближчого оточення, це лише підтверджують.

09:53

Speaker A

Пізніше, в 1943-му році, Довженко напише: Коли б вистачило мені сили й часу, написав би я роман про визволення Західної України, про возз'єднання наших народів і про все, про все, що з цього вийшло.

10:06

Speaker A

Що говорили і говорять, кому влетіло. І як народ український фактично був тут ні при чому.

10:14

Speaker A

Як возненавиділи, розійшлися на віки. Про оцю трагедію би написати роман на тисячі три градусів температури і вилити в нього увесь свій біль. Це могло би вийти величезне полотно, голос тисячоліття, всесвітній крик.

10:29

Speaker A

Новий "Кобзар" у прозі, реквієм народу, коли присуджено йому умерти в цім двадцятому столітті. Боже, поможи мені написати оцю книгу! - кричав би я і просив би я.

10:41

Speaker A

Та бога вже немає. Ну, напевно, що він і до 1939 року вів щоденникові якісь записи, хай не системно.

10:51

Speaker A

Ну, але вони не збереглися. Зокрема, я думаю, тому що він оце переїжджав. Оце такий його побут, цей готельний, в таких переїздах, ясно, що щось губилось просто. І чому 39-тий? Я думаю, тому що він тоді зробив «Щорса», який Сталін схвалив, і от тут Довженко вперше відчув,

11:17

Speaker A

що він поза зоною, якби, ну, принаймні на якийсь час, його не будуть чіпати точно.

11:25

Speaker A

Він одному із співрозмовників сказав: "Ви знаєте, коли я припинив боятися?" Він каже: "Я боявся кроків на сходах вночі і зранку".

11:37

Speaker A

І він цю фразу каже: "А тепер я перестав боятися". Це був 1939 рік. Довженко попросту би не вижив.

11:50

Speaker A

Сталін йому двічі реально врятував життя перед війною. Двічі. Просто... Він міг просто постраждати. Його могли просто усунути - заарештувати, знищити, розстріляти, я не знаю, закатувати.

12:05

Speaker A

І він це прекрасно розумів. Це було питання життя і смерті. Тому він пішов… Це був компроміс, але він на цей компроміс пішов, за що, значить, і потім розплатився.

12:18

Speaker A

За рік до того в СРСР досягла свого піку нова хвиля репресій, відома зараз як "Великий терор" За даними радянської комісії, яка діяла після смерті Сталіна, в 1937-1938 роках було заарештовано біля півтора мільйона людей.

12:35

Speaker A

З яких біля шістсот п'ятдесяти тисяч було розстріляно і що не менше п'ятиста тисяч загинуло у таборах. Звинувачені Більшість були заарештовані по сфабикованим звинуваченням чи зізнанням внаслідок катувань Серед репресованих була велика кількість видатних українських, прорадянських діячів культури.

12:53

Speaker A

Всіх тих, кого пізніше назвуть "Розстріляним відродженням", тих, хто творив українську культуру в перше десятиріччя радянської влади в Україні.

13:03

Speaker A

Цей період досі лишається маловідомим, адже пізніше радянська влада дозволяла лише дуже обмежені, декоративні прояви української культури.

13:13

Speaker A

Але так було не завжди, тому числі у кіно. Радянська влада в Україні створила "Всеукраїнське фотокіноуправління", скорочено "ВУФКУ", що відповідало за всі аспекти виробництва, закупівлі і прокату фільмів Саме у "ВУФКУ" почалася кінематографічна кар‘єра Довженка.

13:34

Speaker A

Як ви думаєте, який фільм от зараз в молодого покоління знаходить найбільший відгук з фільмів Довженка?

13:45

Speaker A

«Ягідка кохання». «Ягідка кохання» - це перший фільм, на якому Довженко виступив режисером. Це така собі легенька комедія з погонями, бійками і жартами в дусі Бастера Кітона чи Чарлі Чапліна, якими Довженко завжди захоплювався.

14:04

Speaker A

За сюжетом головному герою підкидають дитину, і він усіма засобами намагається її позбутися, що весь час призводить до різних комічних ситуацій.

14:15

Speaker A

Знаєте, як це називається? Він вийшов на заміну, як кажуть в спорті, вийшов з лавки, навіть не запасних… Недороблений фільм.

14:23

Speaker A

Але Довженко був дуже освіченою людиною. І те, що ми зараз намагаємося нащупати в українському кіно в котрий раз, що намагалися тоді, в 20-ті роки, "ВУФКУ" зробити, це жанрове кіно.

14:35

Speaker A

І він дуже класно з блискучими акторами зімітував цю от американську комічну. Довженко до кіно йшов поступово.

14:45

Speaker A

Відомо декілька плакатів, які він малював для інших фільмів "ВУФКУ". Довженко, деякий час, навчався живопису в Берліні, але повернувся в радянську Україну і почав працювати художником для "Вісті "ВУЦВК"" і інших видань.

14:59

Speaker A

Його політичні карикатури висміюють як діячів країн заходу, так і українських діячів часів незалежності: Петлюру, Скоропадського, також церковних діячів і саму українську ідею Редакція газети, де він працював, складалася з людей, які вважали себе комуністами і щиро вірили в комуністичну ідею і перспективи перетворення світу.

15:27

Speaker A

Тогочасне культурно-мистецьке середовище сладалось з людей, які одночасно були і прорадянські і проукраїнські. і Довженко не був виключенням.

15:38

Speaker A

Проте роль карикатуриста Довженкові згодом набридла і він їде в Одесу. Довженко був страшенно красивий. З цим високим чолом, з таким патетичним виглядом, з піднятим цим… Ще існують фотографія його з таким оголеним торсом, коли він грає в своєму наступному фільмі «Сумка дипкур’єра»,

15:56

Speaker A

який був таким вестернізуючим фільмом по своїй суті. Скоро ви побачите новий оригінальний фільм ВУФКУ «Сумка дипкур’єра» У 1927-му році на екрани виходить новий фільм Довженка - "Сумка дипкур'єра".

16:21

Speaker A

Шпигунський триллер з, майстерно зробленою, атмосферою пересліджування і параної. З усього тогочасного покоління Довженко був найгарнішим.

16:35

Speaker A

Він був людиною, що могла знімати сама себе. Бо він мав аристократичну зовнішність та типаж.

16:47

Speaker A

Навіть актори, що грали в його фільмах не могли дотягнутись до, напевно, харизми, яка була у нього.

16:59

Speaker A

До речі, це єдиний ігровий фільм Довженка, де він зіграв одну з ролей. Замкнений простір, страх переслідування, темнота.

17:08

Speaker A

"Сумка дипкур'єра" - це , напевно, і перший "Сумка дипкур'єра" - це , напевно, і перший Він помер гарно- як чоловік і більшовик радянський фільм "нуар", Він помер гарно- як чоловік і більшовик радянський фільм "нуар", але водночас це типовий радянський фільм.

17:15

Speaker A

Конфлікт тут з ворогами червоних, тут класова боротьба, пролетарський інтернаціонал. Позитивні перонажі тут це люди з найнижчого класу, червоні, а негативні - це всі, хто над ними.

17:30

Speaker A

Такими були тодішні фільми "ВУФКУ". Там були драми, там були дитячі фільми, там були такі блискучі, знаєте, наближення до якихось моментів дуже складних… Наприклад, фільм «Сім наречених» про єврейські погроми, це також 1927-й рік.

17:55

Speaker A

А Довженко – він перший, який показав візію України на кінематографічному широкому екрані. Довженко якимось чином зробив таку сугестію декількох тисячоліть української історії, українського життя.

18:17

Speaker A

Що таке насамперед кінематограф? Це механізм емпатії. Саме завдяки йому ми пізнаємо історії, ми вписуємося в ці історії, у нас є емоційний дотик до цих історій.

18:31

Speaker A

І Довженко зобразив той міт України, який потім передавався, переслідувався, в якомусь, знаєте, фізологічно-візуальному доступному вигляді.

18:43

Speaker A

Справжнє вистання в Україні, СРСР і світі Довженко здобув завдяки фільму "Звенигора". Він прагнув створити українську "Іліаду" - епос про тисячолітню історію України від скіфів до комунізму.

18:58

Speaker A

"Звенигора" - це епічна картина, що охоплює дві тисячі років історії українських земель. Дванадцять частин цієї стрічки відтворюють легенди скіфів і варягів, запорізьких козаків, боротьби петлюрівців, більшовиків та білогравдійців.

19:15

Speaker A

Усі вони поєднані одним персонажем - дідом, який уособлює патріархальне селянство. Фільм не вписується все ж таки в ряд фільмів, що були покликані формувати пролетарський реалізм, хоча і закінчується пологією соціалістичної промисловості.

19:39

Speaker A

Так говорили і в Москві — Ейзенштейн і Пудовкін, до кого ми прислухаємося. Так говорив Яновський, який був редактором в студії ВУФКУ Одеської.

19:54

Speaker A

Так говорили, що він… І в Франції показували, і ще десь показували. Річ в тім, що сценарій до цього фільму написали двоє людей, які були репресовані, які загинули.

20:08

Speaker A

Власне, це Юртик, або ж, ну, це колишній генерал-хорунжий армії УНР… - Юрко Тютюнник Тютюнник. І теж… Майк Йогансен.

20:22

Speaker A

Так, дуже гарний… Він і поет Це було написано, зроблено десь у червні 1927 року.

20:28

Speaker A

Вони страшенно посварилися з Довженком, бо він все це переписав і прибирав… Це про мрію, українську мрію про щастя, про долю.

20:38

Speaker A

А він це комунізував. І вони відмовилися. І не захотіли, щоб їхні прізвища були в титрах.

20:46

Speaker A

Зрештою, яка доля життєва Йогансена і Юртика, або ж Тютюнника? Їх репресували і стратили! Вогонь!

21:38

Speaker A

Оце власне кабінет. А це його речі,да? Та. «Портфель дипломатичного кур'єра» Та. О, це він в вишиванці тут?

21:53

Speaker A

Угу Красівий Ну оце хороша фотографія, це коли він ще навчався в інституті Там був, дійсно, театральний колектив. Ну, а тоді шо українцям Ну так є ж історія про те, що Довженко потім був частиною "Березолю" чи, Боже, чи "Молодого театру",

22:20

Speaker A

але він не зміг попасти на діяльність коли Курбас там перебував і задвігав Ну, але Курбас на нього дуже вплинув, не тільки театрально, а й фільмами Він же зробив три фільми в Одесі, які не збереглися, але явно вплинули там

22:35

Speaker A

«Арсенальці» - «Арсенал» І головний герой цього І актори. Всіх акторів він позичав у Курбаса на головні ролі Того ж Свашенка, того ж Масоха, того ж Шагайду так і так далі Так шо вплив, безумовно, був.

22:59

Speaker A

Успіх "Звенигори" зробив ім'я Довженка всесвітньовідомим, в тому числі, відомим НКВС. Того ж року на нього відкрили справу - формуляр, куди НКВС почало збирати інформацію про нього.

23:12

Speaker A

Лише за часів незалежності, коли почали відкривати їх архіви, стало відомо, що все подальше життя Довженка пройшло під пильним наглядом агентів.

23:24

Speaker A

І лише з відкриттям його справи стало відомо, що до того, як більшовики захопили Україну, Довженко служив у армії Української Народної Республіки.

23:34

Speaker A

Незалежної української держави, що була проголошена у 1917 році після розпаду російської та австрійської імперій.

23:50

Speaker A

Копія вироку у справі №112 27-го грудня 1919 року я, заступник завідувача секретарем оперативного відділу Михайлова, переглянувши справу громадянина Орловського і Довженка затриманих як петлюрівців на території радянської влади..

24:08

Speaker A

Знайшла, що насправді Довженко і Орловський були в... Популярний "батько України" професор Грушевський на мітингу ...петлюрівській армії, куди вступили добровільно… Популярний "батько України" професор Грушевський на мітингу ...петлюрівській армії, куди вступили добровільно… Поставитися до Довженка та Орловського як до ворогів робітничо-селянської влади

24:18

Speaker A

і ув'язнити їх у концентраційний табір для закінчення громадянської війни. З цих матеріалів випливає, що він, між іншим, був одним із учасників придушення так званого Арсенальського повстання в 1918 році.

24:36

Speaker A

В цьому є певна іронія, бо потім він зняв цей дуже відомий всім фільм «Арсенал», в якому він опиняється по інший бік барикад.

24:45

Speaker A

Він ходив в формі армії УНР, фотографувався, і згадали про те, що він штурмував Арсенал у січні 18-го року А він був якраз серед Чорних Гайдамаків.

25:00

Speaker A

Секретно. Показання старости села Сосниця. Мені особисто А.П. Кошовий розповідав про Олександра Петровича Довженка, що вони разом служили в Петлюрівській армії.

25:11

Speaker A

Під час наступу червоних на Київ Довженко гатив з гармат із Володимирської гірки по червоним.

25:16

Speaker A

Від того ж таки Кошового чи від Нірковського, я чув про те, що коли Довженко відступав із петлюрівської армії, то брав участь у єврейських погромах у Фастові та Козятині.

25:26

Speaker A

Нагородження його орденом Леніна викликало велике здивування Зараз з перспективи років дуже багато критикують діячів цієї української революції, кажуть, що вони були дуже повільними.

25:36

Speaker A

Я з цим абсолютно не згоден, тому що насправді їхня еволюція відбувалася буквально протягом кількох місяців.

25:42

Speaker A

Тобто, від людей, які були просто діячами, там, культури, письменниками, істориками, журналістами, як Петлюра. Вони ставали політиками, і дуже швидко міняли свої політичні погляди, дуже швидко прямували в напрямку до незалежності.

25:57

Speaker A

В принципі, Україна стала другою після Фінляндії, яка в 1918 році проголосила свою незалежність на руїнах Російської імперії.

26:14

Speaker A

Середовище цих українських, селянських, часто, вчителів, яке сильно перетиналося зі священницьким середовищем, середовищем, в якому базову освіту здобували селянські діти… сільські діти.

26:32

Speaker A

Це середовище було оплотом оцієї української нереалізованої національної держави Дві ітерації УНР 17-го і 19-го років, вони обидві спиралися на цей клас.

26:49

Speaker A

Тому не дивно, що Довженко себе в 19-му році знайшов у лавах армії УНР. Це абсолютно природній процес. Туди йому була і дорога Врешті, участь в армії Української Народної Республіки мало не коштувало його життя.

27:23

Speaker A

Тобто, коли все-таки Київ було завойовано більшовиками, його — заарештовано Його засудили до розстрілу, за однією версією, а за іншою версією — до таборів.

27:34

Speaker A

Я думаю, що він все-таки там побував, в концтаборі, недовго. Його ж боротьбісти звідти вийняли, а так, як знать, що було б.

27:48

Speaker A

Тоді концтабори були не ті, що пізніше, не ті, що у Гітлера, не ті, що у Сталіна, але переляк був. І цей переляк видний по фільму «Сумка дипкур'єра».

28:03

Speaker A

Там же більшість подій відбувається на кораблі, і весь час лейтмотив який, що за кожним стежать.

28:11

Speaker A

А це жах, коли ти впродовж 24 годин знаходишся в зоні спостереження. Ти не вільний, ти чийсь, ти комусь належиш. Це жах.

28:24

Speaker A

А потім відбувається цікавий процес поступової, повільної… повільного прийняття історичного, в принципі, факту, який вже майже відбувся, що більшовизм перемагає.

28:44

Speaker A

Оцей от український… ідеї українсько-національні, навіть на теренах України. Якщо почитати щоденники Винниченка, він, звичайно, ангажований, бо він був сам комуністом майже, то він про це й пише, що ми програли в агітації селянського цього класу.

29:05

Speaker A

Популісти-більшовики, які обіцяли землю і все що завгодно за ніщо, просто так, перемогли. Якщо пам'ятаєте, у нього в «Арсеналі», коли, це у фіналі, по суті, що… «Стріляй!», а унрівець не може стріляти. І він каже, що «ти слабкий, а я от можу».

29:28

Speaker A

Що українці, УНР і не тільки, програли. Значить, це слабкі. От є версія та, що він пішов із сильними.

29:40

Speaker A

Я думаю, що це елементарно, чогось так… Я не думаю, що це так просто. Але в цьому теж якась є відповідь на це запитання.

29:50

Speaker A

Не можу звинувачувати його вибір. Я думаю він зробив його з надією, що Українська Соціальна Республіка отримає більшу частку автономії, яку надалі більшовики все ж забрали.

30:12

Speaker A

Була війна А де ж вороги? В той час радянський соцреалізм тільки зароджувався. Коли Довженко починав, то ще було далеко до Жданова і сталінських настанов.

30:54

Speaker A

У Довженка був разючий контраст з Ейзенштейном. Я ніколи не довіряв Ейзенштейну і тут я підтримую Тарковського, який завжди негативно відгукувався про Ейзенштейна і завжди казав, що він явний представник рекламного кіно, бо він пропагандист лозунгів та пропагандист ідей.

31:23

Speaker A

Він чудово володів технікою і чудово монтував атракціони. Все це дуже доречно для рекламного кіно, але насамперед Ейзенштейн ніколи не говорив правду за життя. Він схожий на агігатора.

31:42

Speaker A

А Довженко навпаки, тому він і підкорявся якимось вимогам, але це не має нічого спільного ні з соціалізмом, ні з дидактичним мистецтвом, яке розвивалось пізніше.

32:01

Speaker A

За богоспасенну вільну нашу неньку Україну, господи помолимось Хай живе! Коли він відзняв «Арсенал», то українська інтелігенція, вона зрозуміла і були коментарі відповідні, що він зрадив, що він зрадив цей… значить, Україну, що він… А для нього просто очевидно в той момент народилася нова Україна, Радянська

32:39

Speaker A

Те, що він показав в “Арсеналі”. Він показав цих жалюгідних членів Центральної Ради. Там алюзія, значить, на Грушевського, навіть в тому фільмі ми знаходимо.

33:04

Speaker A

Можливо, саме тоді йому здавалося, що попри те, що Україна там совєтська, радянська, вона все одно дасть можливості йому для самореалізації.

33:14

Speaker A

Але це, на жаль, тривало недовго. І якраз дуже символічно, що справу-формуляр на нього було заведено в 1928 році.

33:23

Speaker A

Це якраз період, коли згортається українізація. Ти підвів нашу "Вільну Україну" А у вічі не можеш?

33:50

Speaker A

А чому я можу? Суперечливість натури Довженка дається взнаки постійно і в усьому. Як у побуті в Довженка тонка культура і витончена статичність легко поєднуються з найпростішими смаками, так і в політичному кругозорі: чесність, принциповість, безумовна спрямованість до соціалістичного світогляду

34:22

Speaker A

раптом поєднується з націоналістичними концепціями. У 1930-му році на екрани виходить "Земля". Найвідоміший фільм Олександра Довженка, який назавжди вписав його ім'я в ряд найвидатніших майстрів кіномистецтва і , водночас, спричинив хвилю критики Довженка вже на рівні усього СРСР.

35:07

Speaker A

За планом "Земля" мала бути фільмом, який пропагує селян добровільно вступати в колгосп, але Довженко, разом із оператором Данилом Демуцьким, розповіли цю історію значно глибше і настільки візуально виразно, що перевершили себе і все, що було зроблено до них, відкривши нову сторінку в історії світового кіно.

35:33

Speaker A

«Земля», як будь-який шедевр, це щось більше, ніж те, що в нього закладали. Шедевр — це щось, що важко пояснити аналітичним методом… пояснити, Більшість людей не виловлює там ідеологічні моменти - про що цей фільм?

35:51

Speaker A

Цей фільм про красивих величних людей, одягнутих в білий одяг, які стоять на своїй землі, які врослі в ці землі, які люблять себе, люблять цей лад і яким нічого, крім цього круга, не треба.

36:20

Speaker A

Є такий міф. Що Земля - це мати Гея. Це доісторичне уявлення про Землю, яка нас годує, а в Україні, де земля найродючіша в усій Європі, цей образ годувальниці набуває сакрального сенсу.

36:42

Speaker A

Ніби це комуністична агітка за те, щоб в колгоспи вступати. Але всі люди, ці куркулі — вони не просто багаті, вони гарні, вони такі породні, як-то кажуть, я не люблю цього до людей вживати.

37:05

Speaker A

Ну, хіба не націоналіст? А,може,ти,Василю, не той, як його... Отримаємо машини та одберем у них землю.

37:29

Speaker A

Обійдуться й без тебе. Не треба їхати. Не село,батьку,сміється, а куркулі та дурні. Так, по-твоєму, я дурень??

37:59

Speaker A

Реакція на "Землю" була настільки несподіваною для нього. Дем'ян Бєдний написав цілу поему про цей фільм, де засуджував і вважав, що це куркульське кіно.

38:14

Speaker A

Довженко згадує: "Радість творчого успіху була жорстоко подавлена страховинним, фейлетоном Дем'яна Бєдного, під назвою "Філософ" в газеті "Ізвєстія"" "Я, буквально, посивів і постарів за кілька днів. Це була справжня психічна травма.

38:30

Speaker A

Спочатку я хотів був умерти" Задача була проста – створити пропагандистський твір на тему колективізації.

38:38

Speaker A

Він створив і пропагандистський твір, і художній шедевр, Це просто перебільшувало задачу. Не треба було цього робити.

39:00

Speaker A

Довженко був на Кавказі з дружиною. І от йому подзвонив міністр кіно і сказав, що: “Ви, Олександр Петрович, в Україну не повертайтесь. Ви от сідайте в поїзд і їдьте прямо в Москву.

39:18

Speaker A

При чому, я вам не раджу на станціях виходити. Вони так і зробили. Поїхали до Москви, приїхали.

39:26

Speaker A

І тоді була облаштована перша зустріч його з Сталіним. Ну, і Сталін так придивився до Довженка, він, очевидно, видався йому симпатичним.

39:36

Speaker A

Я не знаю там з яких міркувань вже. Він собі поставив за мету моделі вижити, пережити ці страшні тридцяті роки, коли, насправді, репресії і до нього наблизилися, то це, можливо було тільки вдаючи, що ти цілковито підтримуєш курс совєтської влади

39:55

Speaker A

Після чого він розуміє, що на певний час він виведений з-під удару, але за умови, що він буде служити. І він пише, що?

40:04

Speaker A

«Аероград». Не український сценарій, не на українському матеріалі. І він записує, що він вийшов на берег Тихого океану, уявив собі, яка величезна ця країна, ця імперія.

40:17

Speaker A

Тисячі кілометрів проходять стежками Тайги Олександр Петрович. Він щукає зустрічей з героями свого нового сценарію «Аероград».

40:29

Speaker A

Митець полюбив край казкових багатств і його людей, які захищають наші рубежі біля берегів Тихого океану.

40:38

Speaker A

В 1934 році він закінчує цей сценарій -«Аероград» і вагається, що йому робити? Як з цим сценарієм бути?

40:48

Speaker A

Він, по суті, ж… Сталін йому замовив. І він тоді приходить на Червону площу і кидає там «лист щастя» - звернення до Сталіна з проханням прийняти його.

41:00

Speaker A

Камчатські. Чукотські. Командорські. Через 16 годин він отримує запрошення до Сталіна. Хабаровські. Спасські. Волочаївські. Сталін його приймає.

41:24

Speaker A

Київські. Челябінські. Свердловські. Новосибірські. І Сталіну це подобається. Ленінградські І тут Довженко розуміє, що він виведений остаточно на якісь роки.

41:49

Speaker A

Але потім він замовляє йому «Щорса», і з цим великі проблеми, тому що треба переписувати історію.

41:55

Speaker A

Козаки. Яке прекрасне слово - козаки. Українські козаки, що століттями боролись за волю українського народу.

42:09

Speaker A

Що пролили моря крові у бороться з польськими панами. Козаки. Ось козаки! Ось вірні сини народу: українці, росіяни, більшовики!

42:24

Speaker A

А ви, як сказав наш великий Шевченко, славних прадідів, великих - правнуки погані. Чим ви думаєте?

42:37

Speaker A

Проти кого боритесь? Проти своїх братів, батьків, селян. Довженко робив «Щорса» чотири роки, це дуже довго, навіть на ті часи.

42:48

Speaker A

І на ньому, на «Щорсі» у нього трапився перший інфаркт з тих причин, що він обрав за головного героя - і як джерело, і як учасника, і як актора - Івана Дубовика.

43:01

Speaker A

Це заступник Щорса, який,судячи зі всього, його і застрелив. І саме під час роботи над фільмом, коли Дубовик був основним консультантом, був центром сюжету фільма, його заарештовують і за два місяці страчують.

43:22

Speaker A

До зброї слов'яни! Україна в огні На широких наших просторах таких красивий і радісних,в недалекому минулому ось уже два роки невпинно горять міста і села мов велитенські жертовники, що освітлюють велику трагедію сучасності Вставаймо всі до зброї, кров за кров,

43:52

Speaker A

смерть за смерть,громіть німецькі ешелони, руйнуйте шляхи, зривайте мости, ні хвилини роботи на німця, ні колеса хліба катам Тільки помста.

44:05

Speaker A

В партизани йдіть брати, в партизани В нього є вражаючий запис, у Довженка. Він написав: «Мені здається, що половина цієї війни ведеться довкола України».

44:22

Speaker A

І при тому він прекрасно розумів, які жертви несе Україна. Він бачив, що виробляють з цими прихованими мобілізаціями, коли сільських цих хлопців, непідготовлених, кидають на фронт.

44:37

Speaker A

Він все це побачив. От звідси виникла ця Україна,“Україна в огні”, довкола якої, от такий скандал.

44:44

Speaker A

Її схвалює сам Микита Хрущов, лідер українських комуністів, перша особа в Україні. Здавалося б, що все нормально. Ну, а потім відомо, що відбувається. Політбюро розширене.

45:00

Speaker A

І що робить Сталін? Для чого він це робить? Мені здається, що це однозначна відповідь.

45:06

Speaker A

Він дав знати Довженку і всій українській інтелігенції - Корнійчук, Рильський, був запрошений Бажан - він їм ясною мовою сказав: «Імперія виграла війну». Ну, тоді вже, на початку 44-го це було очевидно.

45:24

Speaker A

Вони вирішили, що Довженко перебільшує внесок українців, бо у нього герої, фактично, в цій повісті всі українці.

45:35

Speaker A

І в цьому побачили націоналізм. До всього цього чекісти підсипали інформацію, що він в розмовах дуже сильно переживає про втрати України.

45:48

Speaker A

Він бачить, як нищеться Україна, а головне, що Довженко собі дозволяв… Він моделював, що буде з Україною далі.

45:56

Speaker A

Він казав: “Повернеться комуністична влада, і вони оголосять всю Україну зрадниками”. Я абсолютно неправ, здумавши, що керівники уряду України і партії винуваті в тому, що не вказали мені своєчасно на мої помилки у сценарії "Україна в огні" Письменник, коли він щось пише, повинен почувати

46:20

Speaker A

себе повні на висоті самого найвищого політичного діяча, а не учня чи прикажчика. У тому всьому, що сталося, є ,безумовно, моя глибока помилка і вина Друга річ, що я не буржуазний націоналіст, але читаючи і вдумуючись гостро в деякі деталі мого злощасного твору

46:39

Speaker A

товарищ Сталін, безумовно, як політик і філософ, міг подумати про мене оттаке і возненавидіти мене, забувши, на потрібний час, про всі мої мистецькі заслуги Війна Це він пише у себе в щоденнику чи десь?

46:55

Speaker A

В щоденнику Тобто він щиро вважає, що він помилився? Він же.. Сталін показав його, мабуть, Він же.. Сталін показав його, мабуть, Слава партії Леніна, Сталіна в найкращий для нього спосіб, для Сталіна Слава великому Сталіну Тобто, він же, Довженко, звик, що він до Сталіна може прийти,

47:15

Speaker A

до Хрущова, інших керівників, а тут його повністю ізолювали, він в повній ізоляції В Україні після «України в огні» його ніхто тут не хотів бачити.

47:27

Speaker A

Він став одіозним, вишвирнутим з усіх еліт, елітних кіл, митцем Навіщо така людина потрібна? З ним дуже просто все було: він був токсичний персонаж.

47:42

Speaker A

І тим більше, все-таки він був моральним авторитетом, вони нехотіли, щоб він тут збурював уже більш-менш приборкане це середовище.

47:51

Speaker A

Всі вже були на своїх місцях, всіх уже упокорили. Кого не упокорили, тих розстріляли. А він би приїхав і почав оце наусюкувати. Він же ж умів Після розгрому "України в огні" Довженко вже не міг повернутися в Україну.

48:12

Speaker A

Все що він міг робити - це служити режиму. Після війни він зняв досить посередній фільм про агронома Мічуріна, іноді писав пропагандиські статті до газет, викладав у "ВГІКу", але отримував меншу зарплату ніж інші Пізніше знімав антиамериканський, пропагандиський фільм "Прощавай, Америко!",

48:32

Speaker A

але його виробництво було зупинено за вказівкою Сталіна Це була картина людини, яку оце було замурована, яка була вигнана.

48:43

Speaker A

Ну, це варіант Шевченкової долі: вигнаний за межі України, той - в солдатщину, а цей - в Москву, як не парадоксально.

48:55

Speaker A

Але все одно, ну, Москва… А він там існує в отакій карпускулі, в казематі якомусь такому замкненому існує.

49:03

Speaker A

Після смерті Сталіна нарешті Довженкові дозволяють поїхати до України на південь, де він починає працювати над фільмом про будівництво ще одної ГЕС на Дніпрі.

49:14

Speaker A

В новому сценарії і щоденнику, разом із оспівуванням чергового, масштабного, радянського будівництва, звучать сумніви щодо наслідків створення станції, адже для її роботи необхідно буде затопити величезні площі українських історичних земель, створивши нове море посеред степів Херсонщини і Запоріжжя.

49:32

Speaker A

Довженко захоплений роботою, радий поверненню на батьківщину, але все частіше жаліється на здоров'я та проблеми з серцем.

49:40

Speaker A

Декілька років Довженко збирає матеріали до фільму, зустрічається з робітниками, які будують греблю і селянами, чиї села невдовзі опиняться на дні Каховського водосховища.

49:51

Speaker A

Тривалий час Довженко бореться з радянською бюрократією для того, аби запустити фільм, який отримав назву "Поєма про море".

50:00

Speaker A

Але на самому початку знімань він помирає і фільм знімає його дружина - Юлія Солнцева Довженко сотворив світ, непросто якусь купу фільмів і книжок, а сотворив певний світ, не певний, конкретний світ, який на нас впливає.

50:26

Speaker A

Не тільки через екран, не тільки через книжкові сторінки. Він розлитий в цьому просторі. Чому Довженко заслуговує, безумовно, на той статус, який він має в Україні? Тому що він себе асоціював зі своїм народом.

50:41

Speaker A

В Україні, оскільки наша ідентичність постійно в 20му, і навіть в 21му столітті, все ще перебуває в стані становлення, такого роду герої, які асоціюють себе із народом до самопожертви, це герої, безумовно, романтичні,вони мають і будуть мати, допоки ми перебуваємо у стані формування нашої ідентичності,

51:15

Speaker A

матимуть ось таку функцію– функцію взірця такого Довженко справді присутній в пантеоні класиків, це безсумнівно.

51:29

Speaker A

В історії світового кіно він залишиться в пам'яті, напевно, тільки завдяки "Земля", але решта фільмів підуть в забуття.

51:40

Speaker A

Видатний колега Анджей Вайда сказав, що в житті треба зробити дуже багато, щоб хоч маленький шматочок запам'ятали.

51:50

Speaker A

Тому те, що Довженко зробив багато фільмів - не має значення. Достатньо однієї "Землі", щоб ми про нього згадували.

52:00

Speaker A

У всіх був цей складний вибір. Ті, хто обрали сумління ми про них не чуємо, бо їх знищили.

52:08

Speaker A

Він теж ризикував бути знищеним А чому він «Звенигору» отакою зняв, і переписав сценарію, і робив інакше?

52:19

Speaker A

А чому переслідували його фільм «Земля», хоч він ніби був «за» колгоспи і так далі?

52:32

Speaker A

А в 50-х роках в нього навчався Отар Іоселіані. І каже, що був в нього єдиний недолік, у Довженка, що він був комуністом.

52:44

Speaker A

Бог йому суддя. Не знаю.

Topics: Олександр Довженко українське кіно Земля Звенигора радянська пропаганда сталінізм Західна Україна 1939 Щорс історія кіно Суспільне Документалістика

Вчити це відео

- [Флешкартки з цього відео](https://sozai.app/uk/tools/flashcard-maker/?from=transcript&id=90223)
- [Вікторина за цим відео](https://sozai.app/uk/tools/quiz-generator/?from=transcript&id=90223)
- [Кросворд із цього відео](https://sozai.app/uk/tools/crossword-maker/?from=transcript&id=90223)
- [Філворд із цього відео](https://sozai.app/uk/tools/word-search-maker/?from=transcript&id=90223)
- [Навчальний конспект із цього відео](https://sozai.app/uk/tools/study-guide-maker/?from=transcript&id=90223)

Безкоштовно, створено ШІ за цією транскрипцією. Без реєстрації.


---
This is the markdown twin of https://sozai.app/transcript/dovzhenko-great-compromise-director-ideals-totalitarian-regime/ — the same content, without the markup.
Published by SozAI (https://sozai.app). Reuse and quotation are allowed with attribution and a link back.
Machine-readable index: https://sozai.app/llms.txt · data API: https://sozai.app/api/