**1 жовтня супутники та радіорелейні — Transcript & Summary | SozAI**
Source: https://sozai.app/transcript/1-zhovtnya-sputniky-radiorileyni/

Урок про структурні схеми радіопередавальних пристроїв, їх складові та принципи роботи в супутниковому і радіорелейному зв’язку.

## Key Takeaways

- РПП генерує та модуляє стабільні радіосигнали для спрямованої передачі.
- Структурна схема включає ключові блоки: збуджувач, модулятор, підсилювачі, фідер та антену.
- Стабільність частоти та якість сигналу забезпечуються автогенераторами та кварцовими резонаторами.
- Радіопередавальні пристрої застосовуються в супутниковому та радіорелейному зв’язку з груповими сигналами.
- Потужність передавача та рівень загасання сигналів визначають ефективність передачі.

## What the video covers

- Радіопередавальний пристрій (РПП) призначений для генерації високостабільних радіосигналів та їх модуляції груповими сигналами.
- Використовується у супутниковому радіо та радіорелейному зв’язку, де сигнал спрямований у напрямку кореспондента.
- Основні блоки РПП: збуджувач, модулятор, попередній підсилювач, вихідний підсилювач потужності, фідер та антена.
- Збуджувач забезпечує стабільну частоту, часто використовується автогенератор з LC контуром та кварцовий резонатор для підвищення стабільності.
- Груповий сигнал може бути аналоговим або цифровим, він модулює несучу частоту на модуляторі.
- Потужність передавача буває малою, середньою, великою та надвеликою, залежить від потужності живлення.
- Рівень загасання побічних та позасмугових сигналів важливий для якості передачі.
- Розглядаються параметри робочих частот, динамічний діапазон та стабільність частоти (дельта F).
- Вихідний каскад працює в режимі лінійного підсилення для передачі необхідної потужності в фідер.
- Пояснюється важливість спрямованості сигналу в радіорелейному та супутниковому зв’язку.

## Chapters

1. 00:00 Вступ: тема уроку та визначення радіопередавальних пристроїв
2. 02:09 Промодульовані радіосигнали та спрямованість передачі
3. 03:43 Призначення радіопередавального пристрою та групові сигнали
4. 05:27 Структурна схема: від модулятора до антени
5. 06:49 Збуджувач: функції та типи
6. 09:11 Стабільність частоти та параметри робочих частот
7. 10:57 Груповий сигнал: аналоговий та цифровий модулятор
8. 12:34 Підсилювачі потужності та класифікація потужності передавача
9. 14:57 Автогенератори та LC контури для стабільності частоти
10. 17:10 Вихідний каскад: режими роботи та лінійне підсилення

Answers

## Questions about this video

Що таке радіопередавальний пристрій і для чого він призначений?

Радіопередавальний пристрій — це радіоелектронний пристрій, призначений для генерації високостабільних радіосигналів, їх модуляції груповими сигналами та випромінювання у напрямку кореспондента.

Які основні блоки входять до структурної схеми радіопередавального пристрою?

Основні блоки включають збуджувач, модулятор, попередній підсилювач, вихідний підсилювач потужності, фідер та антену.

Як забезпечується стабільність частоти в радіопередавальному пристрої?

Стабільність частоти забезпечується використанням автогенераторів з LC контурами та кварцових резонаторів, які мають високу добротність і мінімізують нестабільність частоти.

## Full Transcript — Download SRT & Markdown

00:00

Speaker A

Напишіть тему сьогоднішнього уроку: структурні схеми радіопередавальних пристроїв. Структурні схеми радіопередавальних пристроїв зараз вам дуже коротко.

00:20

Speaker A

Так. Ну, радіопередавальні пристрої, ви знаєте, да, що це таке? Ну, або радіопередавач, скажем так, це радіоелектронний пристрій. Ми з вами вчили по моєму предмету на третьому курсі, да.

00:37

Speaker A

Так. Ну, радіопередавальні пристрої, ви знаєте, що це таке? Ну, або радіопередавач, скажемо так, це радіоелектронний пристрій. Ми з вами вчили по моєму предмету на третьому курсі.

00:52

Speaker A

Радіопередавальний пристрій, коротко буде РПП. От РПП. Це буде передавальний пристрій, а РПРП - це приймальний пристрій.

01:05

Speaker A

Призначений для генерації високостабільних радіосигналів. Такі передавачі використовуються і в супутниковому радіо, і в радіорелейному зв'язку. Тому це перш за все, давайте запишемо, запишіть, будь ласка.

01:25

Speaker A

Високостабільних радіосигналів. Радіоелектронний пристрій. Призначений для генерації. Високостабільних радіосигналів. Їх модуляції груповими сигналами. У. Групове. Тому що у нас там в радіорелейному зв'язку і в супутниковому груповий радіосигнал іде.

01:49

Speaker A

Радіопередавальний пристрій, коротко буде РПП. От РПП. Це буде передавальний пристрій, а РПРП — це приймальний пристрій.

02:09

Speaker A

Промодульованих радіосигналів. В ефір. І випромінювання промодульованих радіосигналів. В ефір. У напрямку кореспондента. Напрямі. Тут дуже важливо це у напрямі кореспондента, тому що у нас радіорелейний зв'язок, він направлений.

02:32

Speaker A

Щоб не плутати поняття і визначення. Пишіть: радіопередавальний пристрій, РПП. Електронний, радіоелектронний пристрій. Радіоелектронний пристрій для генерації, призначений для генерації.

02:48

Speaker A

Ось в мене зараз син придбав старлінк. От то налаштовує на супутник його. Тобто то направлено.

02:56

Speaker A

Високостабільних радіосигналів. Радіоелектронний пристрій призначений для генерації.

03:15

Speaker A

У напрямку кореспондента. Структурна схема, структурна схема, е-е, проста. Дивіться, у нас. Структурна схема, збуджувач.

03:24

Speaker A

Високостабільних радіосигналів, їх модуляції груповими сигналами. У групове. Тому що у нас там в радіорелейному зв'язку і в супутниковому груповий радіосигнал іде.

03:34

Speaker A

Тут на початку радіочастотного тракту що стоїть у нас? Не так різко. Ти знаєш, ти мені нагадуєш як тут тебе машина. [сопіння] Ну що, зовсім ніхто не знає?

03:43

Speaker A

Призначений для генерації високостабільних радіосигналів, їх модуляції груповими сигналами у групове і випромінювання.

03:56

Speaker A

Попередній підсилювач. Вихідний підсилювач потужності. Вихідний підсилювач потужності ВПП. І вихідний підсилювач потужності, дальше йде фідер.

04:11

Speaker A

Промодульованих радіосигналів в ефір і випромінювання промодульованих радіосигналів в ефір у напрямку кореспондента.

04:28

Speaker A

Зрозуміло, да? Тобто з збуджувача у нас іде F стабільне, стабільне стабільне, тобто частота е-е дуже стабільна, збуджувач е-е ми розглянемо зараз е-е різні збуджувачі бувають і модулятори теж розглянемо. Тобто ж ста- стабільна частота, тут буде у нас уже У

04:46

Speaker A

У напрямку кореспондента. Тут дуже важливо це у напрямку кореспондента, тому що у нас радіорелейний зв'язок він направлений.

05:00

Speaker A

Тобто у нас багато ка- е-е як працює? Багато ка- е-е ска- скажемо так, багатоканальний наш груповий сигнал, [прочищення горла] ну, він може бути або аналоговий, або цифровий, надходить на модулятор.

05:11

Speaker A

Якщо ми розглядали з вами радіопередавачі на третьому курсі, там антена випромінювала в різні боки. Тут у нас обов’язково потрібен якийсь напрямок. Та й супутниковий зв’язок теж: супутник налаштовується. Та там ви знаєте старлінки теж.

05:27

Speaker A

От. Е-е цей промодульований сигнал у модуля- у модульований по- сту- надходить на підсилювач. Е-е підсилюється до не- необхідного рівня потужності, да? Передавання і через фідер фі- фільтр фідер подається в антену.

05:44

Speaker A

Ось в мене зараз син придбав старлінк. От він налаштовує його на супутник. Тобто це направлено.

05:56

Speaker A

Діапазон частот. Будемо писати чи ні? Ну, діапазон частот, правильно, динамічний діапазон. Да, смуга частот.

06:05

Speaker A

Значить, ще раз. Радіопередавальний пристрій — це радіоелектронний пристрій, призначений для генерації високостабільних радіосигналів, їх модуляції груповими сигналами у групове і випромінювання промодульованих радіосигналів в ефір у напрямку кореспондента.

06:20

Speaker A

Тобто у нас супутниковий радіорелейний зв'язок, тут багато, він груповий цей сигнал, багато несучих може бути.

06:27

Speaker A

У напрямку кореспондента. Структурна схема, структурна схема проста. Дивіться, у нас структурна схема: збуджувач.

06:41

Speaker A

От, це теж кількість, скажем так, і номінали робочих частот. І рівень загасання. Давайте може запишемо, бо тут трошки вони відрізняються.

06:49

Speaker A

Що таке збуджувач, хто скаже? Збуджувач, збуджувач, те що забув. Ой-йой-йой-йой. В якості збуджувача що використовується?

07:02

Speaker A

f мінімальне, да, f максимальне. Діапазон робочих частот, смуга частот. 2 дельта f передавача. Смуга часто, частот передавача. Тобто, дивіться, смуга частот це 2 дельта f. Тобто, дивіться, у нас получається смуга частот на робочій частоті це f робоча плюс-мінус оце дельта f передавача.

07:30

Speaker A

Тут на початку радіочастотного тракту що стоїть у нас? Не так різко. Ти знаєш, ти мені нагадуєш, як тут тебе машина. [сопіння] Ну що, зовсім ніхто не знає?

07:48

Speaker A

Вірніше, N так велике. F N. Кількість і номінал робочих частот. Четверте, рівень загасання побічних та позасмугових сигналів.

08:03

Speaker A

Каскади. Автогенератор. Автогенератор. Автогенератор. Автогенератор високостабільний. Автогенератор стоїть тут. От. Далі йде модулятор, попередній підсилювач.

08:26

Speaker A

Зазвичай, це 60-70 дБ. Рівень загасання. Ну, в дужках можете написати 60-70 дБ. Дальше пишіть. Наступне, стабільність стабільність стабільність, е-е в дужках напишіть, нестабільність, це дельта F нестабільність.

08:58

Speaker A

Попередній підсилювач. Вихідний підсилювач потужності. Вихідний підсилювач потужності, ВПП. І вихідний підсилювач потужності, далі йде фідер.

09:11

Speaker A

Це коли F0 плюс-мінус дельта Fn. Несучої нашої. Стабільність, або кажуть, е-е нестабільність частоти абсолютна.

09:27

Speaker A

Фідер і антена. Антена. Ну і на модулятор ще подається наш груповий сигнал. Груповий сигнал, тобто у групове — оце наше на модуляторі.

09:41

Speaker A

Ну, зазвичай вона досягає в межах 10 - 5 - 10 - 8. Тобто, чим менше це число, тим краще.

09:55

Speaker A

Зрозуміло, так? Тобто з збуджувача у нас іде F стабільне, стабільне, стабільне, тобто частота дуже стабільна. Збуджувач ми розглянемо зараз, різні збуджувачі бувають і модулятори теж розглянемо. Тобто стабільна частота, тут буде у нас уже у

10:10

Speaker A

От да? Е-е, далі е-е велика від 0,1 до 3 кВт і надвелика це більше 3 кВт. Це ми записували з вами про радіопередавач. Ну, тобто, вона буває мала, середня, велика, надвелика.

10:26

Speaker A

модульоване, модуляції, так? Або з частотою робочою, вже після модулятора пішло. От. І тут теж робоча частота уже виходить в антену нашу.

10:41

Speaker A

Живлення. Потужність передавача від залежить від потужності живлення. До речі, потужність живлення повинна бути більша, чим п-п-п-п, ну, для того, щоб забезпечити роботу, е-е, ну, зараз будемо це писати.

10:57

Speaker A

Тобто у нас багато, як працює? Багато, скажемо так, багатоканальний наш груповий сигнал, [прочищення горла] ну, він може бути або аналоговий, або цифровий, надходить на модулятор.

11:08

Speaker A

Е-е збуджувач е-е що може бути в якості збуджувача, хтось скаже? Автогенератор. Е-е, дивіться, да, в автогенераторі це у нас коливальний контур, правильно?

11:20

Speaker A

От. От. Накладається на стабільну частоту F стабільне от збуджувача, от і цей груповий сигнал відбувається модуляція, так? Оцим груповим сигналом модуляція нашої несучої, так? Або збуджувача нашого.

11:28

Speaker A

Елементи та блоки РПП. Перше, збуджувач. Збуджувач. Перше збуджувач. Ну, як ми знаємо, він забезпечує генерацію стабільних за частотою гармонічних радіоколивань, да? Тобто у нас є гармонічні коливання U дорівнює А косинус, там ви знаєте це омега Т плюс фі.

11:57

Speaker A

От. Цей промодульований сигнал, модульований, поступає на підсилювач.

12:10

Speaker A

Ось такий LC контур. І частота тоді нашого цього контура буде F контура дорівнювати, хто скаже, яка?

12:18

Speaker A

Підсилюється до необхідного рівня потужності, так? Передавання і через фідер, фільтр, фідер подається в антену.

12:34

Speaker A

От молодець молодець. Денис пам'ятає. Це все з нашого минулого курку. Тобто у нас індуктивність і ємність. От, ну і для стабільності, підвищення стабільності частоти що може кварцовий резонатор, да, може використовуватися, він має велику добротність. От.

12:51

Speaker A

Ну, параметри радіопередавачів, параметри радіо... Давайте так, напишіть параметри радіопередавачів. Параметри. Перше — діапазон частот, правильно? Ну, це повинні знати.

13:06

Speaker A

Угу. Ну, і для того, щоб в контурі у нас виникали незагасаючі автоколивання, в нього необхідно піддавати енергію якусь, да, тобто у нас енергія П живлення. Ось ось ми те, що ми писали, ось П живлення.

13:19

Speaker A

Діапазон частот. Будемо писати чи ні? Ну, діапазон частот, правильно, динамічний діапазон. Так, смуга частот.

13:31

Speaker A

Тобто, іншими словами, мають виконуватись умови балансу амплітуд, да? Тобто, P живлення повинно бути більше от P е-е, нашого втрат.

13:43

Speaker A

Смуга пропускання, так. Так, кількість несучих, кількість n частот. Тобто у нас цей груповий сигнал, він може накладатися, несучих може бути багато, зрозуміли?

13:55

Speaker A

Фази живлення, баланс фаз. Баланс фаз, дивіться. Оцей фі К ну, дорівнює фі живлення плюс-мінус 2 пі.

14:07

Speaker A

Тобто у нас супутниковий радіорелейний зв’язок, тут багато, він груповий цей сигнал, багато несучих може бути.

14:24

Speaker A

Да, не будемо це писати, да? Е-е, схеми теж подивитесь в підручнику, там вони, ну, достатньо прості. Просто, щоб не не трачати час.

14:36

Speaker A

І ось кількість, ось n, n частот, кількість і номінали робочих несучих частот. Вона може бути там f1, f2, f3, ось ці робочі частоти тут, вони можуть бути різними.

14:46

Speaker A

Ми записали з вами, де воно? Ось у нас це стабільність. F нульове плюс-мінус дельта Значить е-е стабільність визначається, наскільки є стабільними параметри оцього контуру нашого. L контура, C контура. Чим стабільніші параметри контура, тим стабільніше буде у нас оця стабільність нашого

15:08

Speaker A

От, це теж кількість, скажемо так, і номінали робочих частот. І рівень загасання. Давайте може запишемо, бо тут трошки вони відрізняються.

15:30

Speaker A

Перший параметричний метод. Писати не треба, ну це ми теж уже проходили. Тобто Lк і Cк вибирають досить стабільними при змінні температури, да? Нас ось скільки параметр температура є основним дестабілізуючим чинником нашого контура.

15:51

Speaker A

Е, значить заголовок, напишіть заголовок: параметри радіопередавачів. Перше — діапазон робочих частот. Ну, це вже знаєте.

16:06

Speaker A

Тобто є матеріали, що сприяють збільшенню своїх номіналів з підвищенням температури, а є такі, що ці номінали зменшують. От і таким чином, якщо поєднати ці елементи з різними температурними градієнтами, от ну наприклад, в нас буде дельта C там з

16:21

Speaker A

f мінімальне, так, f максимальне. Діапазон робочих частот, смуга частот. 2 дельта f передавача. Смуга частот передавача. Тобто дивіться, смуга частот — це 2 дельта f. Тобто дивіться, у нас виходить смуга частот на робочій частоті — це f робоча плюс-мінус ось ця дельта f передавача.

16:33

Speaker A

Тобто ми ми отримаємо якесь дельта C нульове яке скажем так зменшить оці всі впливи от і залишиться постійним, скажем так.

16:46

Speaker A

Дельта f передавача. Третє — кількість n ч, кількість і номінал робочих частот. Кількість і номінали робочих частот. Тобто це буде F1, F2, Fn, Fn не може бути.

17:05

Speaker A

Значення C залишиться нашим постійним. Зрозуміли? Ну напишіть таке значення при зміні температури на 10 градусів називається температурним коефіцієнтом ємності да?

17:24

Speaker A

Вірніше, N так велике. F N. Кількість і номінал робочих частот. Четверте — рівень загасання побічних та позасмугових сигналів.

17:32

Speaker A

Температурний коефіцієнт ємності і індуктивності. От. Ну, і і значить, відповідно зміни частоти вносять зміна частоти при цьому температурний коефіцієнт частоти. Тобто, температурний коефіцієнт частоти. Це у нас буде дельта F поділити на F.

17:51

Speaker A

Рівень загасання побічних та позасмугових. Вас трохи погано чутно, можна ще раз? Давайте так. Значить, де повторювати? Кількість, кількість у нас і номінал робочих частот, несучих частот. Тоді наступне, четверте — рівень загасання побічних та позасмугових сигналів.

18:01

Speaker A

Температурний коефіцієнт частоти. А? Це був параметричний, тобто зміна параметрів самих елементів. Ну, зазвичай зазвичай е-е параметричний метод нестабіль- забезпечує нашу нестабільність. Тобто, дельта F поділити на F десь менше або дорівнює 10 мінус четвертій.

18:24

Speaker A

Зазвичай це 60-70 дБ. Рівень загасання. Ну, в дужках можете написати 60-70 дБ. Далі пишіть. Наступне — стабільність, стабільність, стабільність, в дужках напишіть нестабільність, це дельта F нестабільність.

18:31

Speaker A

Е-е далі, наступний метод це температурний метод. Температурний метод. Це був параметричний метод стабілізації, тепер температурний метод. Е-е Е-е значить, полягає, ну, значить, от е-е напишіть так. Елементи LK і CK поміщають в термостат.

18:53

Speaker A

Дельта F несучої N. Давайте так позначимо. Стабільність, нестабільність — це дельта F частоти. Вона буває абсолютна.

19:09

Speaker A

LK і CK поміщають в термостат, де температура дорівнює +70° C. Наступний метод кварцової стабілізації.

19:19

Speaker A

Це коли F0 плюс-мінус дельта Fn несучої нашої. Стабільність, або кажуть нестабільність частоти абсолютна.

19:28

Speaker A

10 - 6 стабільність коливання цих. Тобто, власні коливання до ну, достатньо стабільні, але це ще не найвищий. От.

19:38

Speaker A

Стабільність F0 плюс-мінус дельта F і відносна дельта F поділити на F0. Стабільність частоти абсолютна і відносна.

19:52

Speaker A

Схемний метод. Тобто, схемним схемним рішенням ця частота, скажем так, стабілізується. Схемний метод. Використовується АПЧ. Ну, АПЧ.

20:05

Speaker A

Ну, зазвичай вона досягає в межах 10⁻⁵ - 10⁻⁸. Тобто чим менше це число, тим краще.

20:22

Speaker A

При АПЧ. Тут тут уже, бачите, дуже висока стабільність нашого генератора. Ну, і останній комбінований метод, він найчастіше використовується на практиці.

20:35

Speaker A

Наступне — потужність передавача. П передавача. Потужність передавача. Ну, це ви знаєте. Мала — до 3 Вт, середня — від 3 до 100 Вт.

20:51

Speaker A

Достатньо, е-е, скажем так, достатньо для задоволення вимог да наших. Так, ну, і методи формування робочих частот F робоче.

21:11

Speaker A

От так. Далі велика — від 0,1 до 3 кВт і надвелика — більше 3 кВт. Це ми записували з вами про радіопередавач. Тобто вона буває мала, середня, велика, надвелика.

21:31

Speaker A

вузькосмугових фільтрів. Проте створити такі фільтри, ми ми знаємо, що дуже важко да? Ну, щоб б- його важко налаштувати на будь-якусь, е-е, частоту.

21:42

Speaker A

Ну і останній — коефіцієнт корисної дії. Коефіцієнт корисної дії — це... Не затухай свої пориви. Мю передавача [прочищення горла] нашого корисної дії дорівнює П передавача на П живлення.

22:04

Speaker A

Можуть бути різними. Значить, перше. Передавач з зі збуджувачем типу квар- кварц-хвиля. Перший метод формування робочих частот.

22:20

Speaker A

Живлення. Потужність передавача залежить від потужності живлення. До речі, потужність живлення повинна бути більшою, ніж... ну, для того, щоб забезпечити роботу, зараз будемо це писати.

22:34

Speaker A

Тобто, на передавачі це передавачі, що працюють на одній частоті. От, ну і для стабілізації даної частоти використовують кварцові резонатори.

22:42

Speaker A

Вона повинна бути достатньою, щоб забезпечити потужність передавання, скажемо так. Ну а тепер дивіться, які у нас елементи тут є? У нашій структурній схемі збуджувач, так?

22:57

Speaker A

Використовуються, в ньому використовують два стабільних генератори. В ньому використовують два, скажемо, генератори. Привіт. Один генератор рідкої мережі, а один мілкої.

23:12

Speaker A

Збуджувач. Що може бути в якості збуджувача, хтось скаже? Автогенератор. Дивіться, так, в автогенераторі це у нас коливальний контур, правильно?

23:28

Speaker A

Да? Рідкої мережі. На два тижні. Мілкої мережі. Вони всі надходять на фільтр. Зараз намалюю. Так.

23:45

Speaker A

А, так. Давайте так, напишіть, будь ласка, підзаголовок: елементи та блоки РПП.

24:04

Speaker A

RM Тут буде F йота, йота. MM Дві частоти в змішувач надходять. Це у нас буде змішувач.

24:20

Speaker A

Елементи та блоки РПП. Перше — збуджувач. Збуджувач. Перше — збуджувач. Ну, як ми знаємо, він забезпечує генерацію стабільних за частотою гармонічних радіоколивань, так? Тобто у нас є гармонічні коливання U дорівнює А косинус, там ви знаєте, це омега Т плюс фі.

24:37

Speaker A

І ми на виході отримуємо F робочу, F робочу. Тобто це, е, скажемо так, е, інтерполяційний тип.

24:46

Speaker A

Він забезпечує стабільні радіоколивання. Коливання виникають в LC контурі. Тобто у нас є якийсь контур в автогенера...

24:57

Speaker A

Та, да. Поняв. Так, а тут буде RM. Тобто у нас одна частота, друга частота.

25:04

Speaker A

Третя там один, два, три, чотири. Це буде RM, рідкі частоти. А MM Печенька. Це буде ось в цій смузі, да, допустим, уже буде тут 10.

25:19

Speaker A

Близько. Тут буде п'ять. І посередині от будуть рідкі, скажемо так, мілкі. Так, тепер далі, далі.

25:29

Speaker A

Генератор мілка мережа, мілка, тобто більш густо ці частоти будуть надходити. От, ну, так, така, короче, скажемо так.

25:41

Speaker A

Тоді ще існують, скажемо так, е-е метод зворотнього гетеродинування. Напишіть, ще існує метод зворотнього гетеродинування або компенсаційний.

25:56

Speaker A

Тобто там у нас опорний, напишіть, опорний генератор видає стабільну частоту. В цьому методі опорний генератор видає стабільну частоту.

26:10

Speaker A

А далі в блоці опорних частот формується мережа. Генератор видає стабільну частоту, тоді в блок опорних частот формується мережа, сума цих F ітих частот.

26:28

Speaker A

Ну, і одна із цих частот може виступати в якості робочої, F робоча. Тобто видається набір якихось частот, виділяється одна із стабільних складових е-е фільтром.

26:46

Speaker A

Ну, е-е скажемо так, фільтр зосередженої селекції і використовується якась робоча частота. Ну, і останній і ще один метод напишіть метод стабілізації частоти з використанням автоматичного А ну все пече. Метод стабілізації з використанням АПЧ.

27:06

Speaker A

Метод стабілізації з використанням АПЧ. Так. Використанням АПЧ. Тобто структура така там у нас єсть контур LC контур А.

27:24

Speaker A

Тут у нас буде навантаження. Навантаження. Так, тут у нас стабілізатор буде стояти. Стабілізатор. Варікап якийсь.

27:38

Speaker A

Стабілізатор. Частотний детектор. Структура ось така. І тут уже пішло U вихідна U вихідне. Це амплітудна пере- з використанням АПЧ.

28:03

Speaker A

Ну тут у нас частота F нульове плюс-мінус дельта F. Тут у нас плюс-мінус дельта плюс-мінус частотного детектора.

28:16

Speaker A

Ну і тут у нас получається плюс-мінус дельта С. Так, це ми розглянули з вами що стосувалося збуджувача нашого, да?

28:32

Speaker A

Ну і схему повертаю назад. Збуджувач. Тепер модулятор. Е-е, модулятори бувають напишіть амплітудний частотний фазовий, там дуже багато і фазовий.

28:55

Speaker A

Модулятори бувають амплітудний, частотний і фазовий. Амплітудний частотний фазовий. Значить, схеми не будем, ну, знаєте, да, амплітудний це два діода, два діода, давайте так.

29:10

Speaker A

Коротко, ми це все вчили з вами. Тобто, у нас назустріч два діода включено, це буде амплітудний модулятор. Так, зараз.

29:26

Speaker A

Ось так. Буде у вихода, тут буде у вхід от і пристрій моделюючий пристрій. Моделюючий пристрій.

29:44

Speaker A

Тобто от скажем так, груповий сигнал. У групового сигналу відходить сюди. І у нас діод получається, діоди можуть бути закритими відкриватися закриватися як тригер працювати і пропускати, скажемо так, нулі, одинички. Діод, давайте так, D1, D2. От, можуть бути відкриті або закриті, тому на виході

30:07

Speaker A

утворюється послідовність нулів та одиничок. Відкритий нуль, одиничка, закритий нуль. Таким чином відбувається модуляція сигналу на виході, да?

30:18

Speaker A

От. Значить, як я уже сказав, значить, частотний модулятор, частотний модулятор. Е, частотний модулятор може бути влаштований безпосередньо в коливальний контур.

30:36

Speaker A

Е, це амплітудний був модулятор. Частотний модулятор, це, дивіться, якщо ми в коливальний контур сюди вставляємо всередину от, варикап то у нас буде ось на цьому варикапі буде дельта у групове, тобто напруга на цьому варикапі буде змінювати частоту цього коливального контура. Це

31:01

Speaker A

буде частотний, скажем так, модулятор. Може бути безпосередньо влаштований в контур у вигляді якоїсь реактивності, реактивності, да, у нас тут ємність варикапі, яка керується.

31:15

Speaker A

От, і змінюючи керування оцієї ємності, ми змінюємо частоту нашого контура. Це буде частотний модулятор. Це дуже самий простий такий.

31:24

Speaker A

Ми знаємо, що там багато різних є. От. Я ще Михайло підніму. Так, що тут у нас?

31:34

Speaker A

Ага. Ви чуєте мене, да? То у мене щось тут телефон завис. Так, чую. Тобто там чую. Амплітудний, частотний модулятор, да? Ну, і єсть ще частотний модулятор може бути на основі фазового модулятора, фазового модулятора. Тобто тобто там у нас блок

31:55

Speaker A

опорних частот, фази, ну, схемки подивитесь підручнику самі. Там їх багато може бути. Ми записали основне, що може бути амплітудний частотний фазовий модулятор. Схеми їх фазового модулятора єсть в підручнику.

32:15

Speaker A

Так. Далі. Тепер вихідний каскад у нас ще єсть. Вихідний каскад, де він тут у нас?

32:26

Speaker A

Ось, вихідний підсилювач передній підсилювач, вихідний підсилювач до фідера йде. Значить, напишіть е вихідний каскад Можемо мати один або декілька каскадів.

32:48

Speaker A

Вихідний підсилювач, да, може мати один або декілька каскадів. Ну, найбільш важливий, конечно, останній підсилювач, підсилювач потужності.

33:00

Speaker A

Тобто, чому він є оцей останній вихідний підсилювач потужності важливим? Тому, що він визначає основне енергоспоживання, основне енергоспоживання нашого передавача.

33:16

Speaker A

Ну, і в ньому ще відбувається узгодження з фідером, там лінія узгодження, да? От. Тобто, кажемо так, важливу функцію відіграє вихідний підсилювач.

33:30

Speaker A

Вихідний підсилювач, тому що він визначає енергоживлення всього передавача і узгодження з фідером антени нашої.

33:38

Speaker A

От. Ну, і цей каскад формує необхідну потужність, да? Яка через фільтр передається в антену.

33:45

Speaker A

От. Значить, напишіть. Найбільш характерними режимами вихідного каскаду є: перше, режим лінійного підсилення. Найбільше характерними режимами вихідного каскаду є: перше, режим лінійного підсилення. Це у нас П вихідна, вихідна дорівнює К коефіцієнт П передавача нашого.

34:17

Speaker A

Ой, ну, вхідного, вхідного. П вихідна дорівнює П К помножити на П вхідне. Тобто, у нас коефіцієнт якийсь відбувається тут підсилення, лінійне підсилення.

34:28

Speaker A

І друге, режим максимально вихідної потужності. Режим максимальної вихідної потужності. Тобто, П вихідне максимальне, це буде функція від П вхідного.

34:43

Speaker A

П вхідного. Тобто, дивіться, у нас на графіку, якщо подивитися, у нас буде лінійна ділянка.

34:49

Speaker A

І на якомусь П максимальному, П максимальному, це буде П максимальне. От, а це буде П вхідне.

35:00

Speaker A

Тобто, якась буде лінійна ділянка. От. А оце, якщо так подивитися, оця частинка, це буде у нас П вихідне.

35:12

Speaker A

Вихідне дорівнювати К П вхідне. Тобто, це така залежність. Тобто, вихідні наші каскади мають, тобто, от на цій ділянці він буде працювати нормально, хорошо. Тоді беруть лінійну ділянку.

35:27

Speaker A

Потужність у нас, ну, скажем так, має лінійну залежність. Оця частинка уже воно не на якійсь максимальній потужності не доводять потужність до максимуму, щоб нормально передавати в фідер ту потужність, яка необхідна.

35:44

Speaker A

Ну, і звісно, що всі схеми, всі схеми, всі ці елементи нашого передавача, всі повністю підлягають контролю працездатності, контролю працездатності.

35:56

Speaker A

Теж подивитеся по малюнку. Там малюнки такі, ну, тобто, контролюється кожен блок для того, щоб працювали. Це ми розглянули з вами передавач.

36:10

Speaker A

Тепер приймач приймач. РПР. Ну, все, приймач, це у нас буде наступне РПРП. Приймач. Радіоприймальний пристрій, це тоже радіоелектронний прилад, призначений для, пишіть, відтворення.

36:32

Speaker A

Призначений, ну, це теж у вас караульний там, читав, я так думаю. Призначений для відтворення переданого радіоповідомлення і з заданим ступенем точності.

36:48

Speaker A

Ну, складається із трьох основних частин: антена, фідер і, власне, радіоприймач або відтворюючий пристрій. Ну, теж, мабуть, я знаю.

37:01

Speaker A

Антена у нас, да, малювати що, фідер. ПВЧ, там селектор. Ну, селектор, дивіться, там на на малюнку е-е подивитесь. Е-е у вас це все повинно бути. Е-е структура приймача єсть, радіоприймача єсть, да, детектор, от, і так далі.

37:24

Speaker A

Е-е Так. Добре. Ти, ну, там, дивіться, там підсилювач високої частоти там, да, підсилювач низької частоти, схема е-е прийняття рішень, прийняття рішень і наше рішення уже тут на на на виході. От. Значить, класифікація цих е-е теж вони мають різну класифікацію. Е-е

37:55

Speaker A

Значить, е-е напишіть, класифікація е-е приймачів, які бувають? Е-е професійні аматорські да одно-багатоканальні аналогові цифрові там універсальні. От. Ну, і за класами е-е їх підрозділяють е-е розділяють за класами якості, да. От, по призначенню, діапазону частот, видів приймальних сигналів, це все е-е

38:17

Speaker A

подивитесь. Структура, ну, структура е-е схема прямого підсилення єсть е-е гетеродинного типу. Ми це все з Караульним проходили.

38:29

Speaker A

Да, е-е це все проходили, це все повторюється, мені просто не хочеться е-е все це повторювати. Я думаю, що у Караульного вам там нормально це все давав.

38:40

Speaker A

Так, ну, в принципі, все. Ми з вами розглянули передавачі, приймачі. Так, зараз я перемкнуся.

38:48

Speaker A

От. Ну так е-е 43 хвилини. Давайте зробимо перерву, да? У нас ще ж з вами сьогодні радіоавтоматика.

38:57

Speaker A

Давайте. Да. Е-е так, почекайте, почекайте, почекайте. Я дивлюся, хто у нас був. Так. Я тоді відмічу. Зараз хвилинку.

39:07

Speaker A

Курченко. Поваль. Калініченко. Чупрій. Чупрій. Все. Відмітив просто тоді в журнал, коли зайду, бо зараз в мене журнал закритий. Все, тоді від- відпочиваємо до скільки? До 12:00 почнемо, да?

39:32

Speaker A

Так. Так. Все. Заходьте о 12:00, тоді зустрінемося. Добре. Давайте. На зв'язку.

Topics: радіопередавальний пристрій структурна схема радіосигнали модуляція супутниковий зв’язок радіорелейний зв’язок збуджувач автогенератор підсилювач потужності стабільність частоти

Вчити це відео

- [Флешкартки з цього відео](https://sozai.app/uk/tools/ai-flashcard-generator/?from=transcript&id=79596)
- [Вікторина за цим відео](https://sozai.app/uk/tools/quiz-generator/?from=transcript&id=79596)

Безкоштовно, створено ШІ за цією транскрипцією. Без реєстрації.


---
This is the markdown twin of https://sozai.app/transcript/1-zhovtnya-sputniky-radiorileyni/ — the same content, without the markup.
Published by SozAI (https://sozai.app). Reuse and quotation are allowed with attribution and a link back.
Machine-readable index: https://sozai.app/llms.txt · data API: https://sozai.app/api/